Судова практика
Обсяг відповідальності страхувальника визначається різницею між розміром шкоди і сумою страхового відшкодування, а не домовленістю між потерпілим та страховиком
6 жовтня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 362/3043/18 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, який не обґрунтував розміру сум, які має відшкодувати заподіювач шкоди.
Закрите акціонерне товариство звернулося до суду із позовом до винуватця ДТП про відшкодування майнової шкоди.
Рішенням міськрайонного суду позов задоволено частково, оскільки внаслідок ДТП, яка сталася із вини відповідача, пошкоджено транспортний засіб позивача, а тому, в силу вимог ст. 1194 Цивільного кодексу України, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Читайте також: Як отримати максимум від автоцивілки в разі ДТП?
Постановою апеляційного суду рішення міськрайонного суду скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, з тих мотивів, що страховик заподіювача шкоди та потерпіла особа визнали за взаємною домовленістю суму, яку має отримати потерпіла особа у зв’язку із пошкодженням майна, не керуючись при цьому, актами оцінки майна. Позивачем не доведено розміру сум, які відповідно до законодавством має відшкодувати заподіював шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 1194 ЦК України.
Верховний Суд вказав, що у цій справі потерпіла особа та страховик визначили розмір страхового відшкодування шляхом укладення двостороннього договору про врегулювання страхового випадку, тому експертиза (оцінка) для визначення розміру шкоди до здійснення страхового відшкодування не проводилася.
Читайте також: Збитки власнику транспортного засобу від ДТП, що сталося через незадовільне утримання доріг, має відшкодувати власник дороги
Такі дії потерпілої особи та страховика відповідають положенням п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, на підставі якої страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Однак згідно з принципом рacta non obligant nisi gentes inte quas inita (договори не зобов’язують нікого, крім осіб, які в них беруть участь), домовленістю між двома сторонами не може бути збільшено обсяг відповідальності третьої особи, не сторони такого договору.
Читайте також: Чи можливо зареєструвати транспортний засіб без сплати податку?
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно визначив, що позивач не довів розміру сум, які відповідно до законодавства має відшкодувати заподіювач шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Підготував Леонід Лазебний
