Connect with us

Судова практика

Оприлюднений вирок суду як нововиявлена обставина у податкових спорах

Євген МОРОЗОВ,
адвокат, магістр права

Наявність оприлюдненого в ЄДРСРУ обвинувального вироку суду як нововиявлена обставина у податкових спорах.

Сьомого липня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рамках справи № 2а-5134/11/1370, адміністративне провадження № К/9901/7320/20 (ЄДРСРУ № 90264341) досліджував питання щодо наявності оприлюдненого в ЄДРСРУ обвинувального вироку суду як нововиявленої обставини у податкових спорах. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28)».

Позиція Верховного Суду

Аналогічна правова позиція стосовно того, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами, а також факт неподання стороною або особою, яка бере учаcть у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами містяться у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року справа № 147/325/13-ц, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 363/2936/15-ц, та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року справа № 454/3003/14-ц.

Ознаки нововиявлених обставин та підстави для перегляду судового рішення

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі особі і що їй слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, потрібно, щоб вона й не могла знати про неї заявникові на час розгляду справи.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 КАС України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно з частиною четвертою цієї статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Тобто це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. Водночас нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об’єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення.

Правовий висновок суду

Отже, умовами для перегляду рішення в зв’язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами в процесі розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що нововиявленими є обставини, які об’єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі й не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення. У справах № 826/19414/14, № 855/215/19, №750/5555/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що в судове рішення, яким змінено правову позицію (справа № 127/2-а-4944/11, № 750/5555/15-а) або рішення суду, яким встановлені обставини в іншій справі і яке вже існувало на час вирішення спору (№ 826/19414/14, № 855/215/19), не є нововиявленими.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. зі справи № 454/3003/14-ц (ЄДРСРУ № 72378039) зазначено: «Отже, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами». Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено в постановах Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (454/2641/14-а) та ін.

Висновок

Таким чином, вирок суду, оприлюднений у ЄДРСРУ, стосовно обставин щодо фіктивності контрагента платника податків на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій міг бути відомий податковому органу, який, у свою чергу, мав можливість надати це рішення суду, а отже, вказане не є нововиявленою обставиною.

Джерело: Юридичний вісник України

Судова практика

Якщо у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами є недоліки, її має бути повернуто для їх виправлення

21 липня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 219/669/19 задовольнив касаційну скаргу засудженого, якому суд першої інстанції не надав строк на усунення допущених недоліків у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, а одразу ж повернув заяву.

Ухвалою місцевого суду, залишеною без змін апеляційним судом, засудженому повернуто його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду через невідповідність її вимогам ст. 462 КПК, закінчення тримісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 461 цього закону, та відсутність клопотання про його поновлення.

У касаційній скарзі засуджений вказував, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно повернув його заяву, без надання строку на усунення недоліків, визначених вимогами кримінального процесуального закону.

Верховний Суд, проаналізувавши положення ст.ст. 429, 460, ч. 1 ст. 461, ч.ч. 2, 3 ст. 464 КПК, ухвалив рішення задовольнити касаційну скаргу і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

З огляду на вказані вище статті КПК суд першої інстанції встановив, що заява засудженого не відповідає вимогам ст. 462 КПК, проте всупереч положенню ст. 429 КПК  не надав заявнику строк на усунення допущених недоліків, а одразу ж повернув заяву.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив про те, що заява засудженого про перегляд судового рішення стосовно нього подана після закінчення тримісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 461 КПК, тобто повернув засудженому заяву з підстав, передбачених як ст. 462, так і ст. 461 КПК, при цьому не дотримавшись вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції на зазначене порушення уваги не звернув і безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Судова практика

Ухвала слідчого судді про передачу арештованого майна в управління АРМА оскарженню не підлягає

21 липня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 757/52393/19-к залишив без задоволення касаційну скаргу адвоката, який оскаржував ухвалу слідчого про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, на яке накладено арешт, шляхом передачі в управління АРМА.

Ухвалою слідчого судді районного суду задоволено клопотання прокурора – передано в управління за договором Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, об`єкт нерухомого майна – будівлю диспетчерської, що належить ТОВ.

Ухвалою судді апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката в інтересах ТОВ на ухвалу слідчого судді з тих підстав, що вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржується.

У касаційній скарзі адвокат наполягав, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки передача майна в управління є складовою або похідною частиною арешту майна у кримінальному провадженні, а тому ухвала про визначення порядку зберігання речових доказів також підлягає апеляційному оскарженню відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України.

Верховний Суд на підставі системного аналізу ч. 2 ст. 84, ч. 6 ст. 100, ст.ст. 307, 309 КПК дійшов висновку, що визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА здійснюється у спеціальний спосіб, зокрема, за рішенням слідчого судді. Тому ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і на яке накладено арешт, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Саме такий висновок зробила ОП ККС ВС 27 січня 2020 р. у провадженні № 51-620кмо19 (справа № 758/16546/18).

Доводи представника заявника про те, що неможливість оскарження власниками арештованого майна ухвали слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА потягне порушення прав цих осіб Верховний Суд визнав безпідставними, оскільки кримінальним процесуальним законом передбачено право підозрюваного або власника майна звернутися з клопотанням про скасування арешту майна або про зміну порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Судова практика

Відсутність однієї сторінки в наданій засудженому копії ухвали суду не є підставою для зміни чи скасування рішення

15 липня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 243/8249/17 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який міг звернутися з клопотанням про повторну видачу йому належної копії судового рішення, але не зробив цього.

Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

У касаційній скарзі засуджений посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати ухвалені щодо нього судові рішення і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, зазначав, що в копії ухвали апеляційного суду, врученої йому до відома, була відсутня третя сторінка.

Верховний Суд, перевіривши долучену до касаційної скарги копію цієї ухвали, а також матеріали судової справи, встановив, що оригінал повного тексту ухвали міститься в судовій справі та складається з восьми сторінок, де, зокрема, є і третя сторінка. Водночас у направленій засудженому копії цієї ухвали дійсно відсутня третя сторінка.

Отже, очевидно, що під час виготовлення копії ухвали працівником суду було допущено технічну помилку, в результаті якої одну з восьми сторінок не було долучено до їх загальної кількості, які надалі було сформовано, підшито, завірено та направлено засудженому, що безумовно є порушенням, однак таким, що відповідно до ст. 438 КПК не може бути підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Крім того, засуджений після отримання такої ухвали, де була відсутня одна з її сторінок, міг звернутися з клопотанням про повторну видачу йому належної копії судового рішення, проте цього не зробив. Також після постановлення ухвали апеляційного суду засуджений неодноразово ознайомлювався з матеріалами судової справи щодо нього, зокрема, і з оскаржуваною ухвалою апеляційного суду, про що свідчить його розписка, де він вказує про ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram