Судова практика
Отримання матір’ю чи батьком доходів понад прожитковий мінімум автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги дітей
18 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/52096/18 скасував постанову апеляційного суду, який визнав мізерну пенсію батька недостатньою підставою для призначення аліментів із сина.
Батько звернувся до суду із позовом до свого сина про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що позивачу 87 років, він є одиноким та отримує пенсію за віком у розмірі 2 393,07 грн, розмір якої не забезпечує необхідного мінімуму для проживання, а відповідач, який є його сином та проживає у Франції, є визнаним композитором та має високий рівень доходу, має можливість надавати йому матеріальну допомогу, однак такої допомоги не надає.
Рішенням районного суду позов задоволено.
Апеляційний суд скасував рішення, відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що він потребує матеріальної допомоги. При цьому сам факт непрацездатності позивача не зумовлює виникнення у відповідача обов’язку надання йому утримання, оскільки стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню допомогу.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що, відмовляючи у задоволенні його позову, суд апеляційної інстанції не врахував, що він є пенсіонером і отримує пенсію за віком, розміру якої не вистачає, оскільки значну їх частину він витрачає на оплату комунальних послуг, лікування і придбання ліків. Він є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, яку його син – відповідач у справі не надає, хоча має таку можливість.
Верховний Суд вказав, що аналіз ч. 1 ст. 202 СК України свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав – непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Під час вирішення питання, чи потребують батьки матеріальної допомоги, суди повинні враховувати будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі.
При цьому отримання батьком (матір’ю) доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
У справі, що переглядалась, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач є особою похилого віку, 1930 року народження, непрацездатним, власного житла не має, єдиний дохід – пенсія у розмірі 2 393,07 грн, яка з огляду на його стан здоров’я, умови проживання не може задовольнити його життєвих потреб, а тому він має необхідність у матеріальній допомозі.
Відповідач, який є сином позивача, особою молодого віку, працездатним, отримує дохід, має можливість сплачувати аліменти на утримання батька. При цьому відповідач не надав доказів того, що він не має можливості надавати допомогу, і суд не встановив підстав, передбачених ст. 204 СК України, для звільнення відповідача від обов’язку утримувати непрацездатного батька.
Ураховуючи наведене, колегія суддів визнала обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача.
Підготував Леонід Лазебний
