Судова практика
Передача пального перевізнику для перевезення працівників підприємства належить до операцій з реалізації пального
13 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 804/7119/16 відмовив у задоволенні касаційної скарги платника податків, який оскаржував індивідуальну податкову консультацію.
Приватне акціонерне товариство звернулося до суду з позовом до ДФС про визнання протиправною та скасування податкової консультації, зобов`язання надати нову індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у зверненні про надання податкової консультації, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДФС було надано податкову консультацію щодо реєстрації платником акцизного податку, реєстрації акцизних накладних в системі електронного адміністрування пального при його використанні для власних виробничих потреб, яка суперечить вимогам Податкового кодексу України.
Окружний адміністративний суд позов задовольнив, дійшовши висновку, що відповідно до норм податкового та цивільного законодавства надання палива перевізнику, який виконує перевезення працівників підприємства відповідно до договору, не передбачає переходу права власності або права розпорядження цим паливом, тобто такі операції не є операціями з реалізації пального.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовив, постановивши, що здійснення передачі (відпуску) пального від замовника до виконавця послуг, є операцією з реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим позивач мав реєструватися платником акцизного податку та виписувати акцизну накладу при здійсненні операції з заправки паливом автомобільного транспорту перевізника.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що суд апеляційної інстанції безпідставно обґрунтував своє рішення абз. 1 та 3 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст.14 ПК України, оскільки ці норми не регламентують реалізацію пального.
Верховний Суд вказав, що суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне та відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України є платником акцизного податку.
Суб’єкти господарювання можуть укладати різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), – з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України. Такі договори не завжди є операцією з реалізації (продажу), оскільки віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.
Операція із заправлення пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям), винайнятої замовником для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг, належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Суб’єкт, який здійснює такі операції (замовник), є платником акцизного податку.
Особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України).
Підготував Леонід Лазебний
