Судова практика
Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС не впливає на строк пред’явлення виконавчого листа до виконання
8 березня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-2236/12 скасував рішення апеляційного суду, вказавши, що втрата виконавчого листа не може негативно впливати на права стягувача.
Старший державний виконавець звернулася до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа.
Районний суд задовольнив подання з тих мотивів, що виконавчий лист втрачено під час його пересилання між підрозділами ДВС, тобто за обставин, які не залежали від дій стягувача.
Апеляційний суд ухвалу районного суду скасував та відмовив у задоволенні подання, оскільки виконавче провадження було закінчене, а інші постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу чи прийняття його до виконання іншим відділом державної виконавчої служби були відсутні. На момент звернення державного виконавця з поданням до суду сплив строк пред’явлення виконавчого документу до виконання.
Розглянувши касаційну скаргу стягувача, Верховний Суд вказав, що відповідно до п. 6 розд. V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 2 квітня 2012 р. № 512/5, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.
В цій справі виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку із направленням виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС.
Докази спрямування виконавчого листа до іншого відділу ДВС відсутні, що, зокрема підтверджується актом знищення документів.
Рішення суду, за яким видано виконавчий лист, лишилося не виконаним.
Згідно з пп. 17.4 п. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 р. у справі № 2-836/11 (пп. 44-47) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду. Якщо строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред’явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
Читайте також: Підстави для видачі судом дубліката виконавчого документа
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 р. у справі № 2-1053/10 зроблено висновок про те, що оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.
Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред’явленого стягувачам, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права.
Цього не врахував апеляційний суд і неправильно застосував положення Закону України «Про виконавче провадження» і помилково скасував ухвалу суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що на відміну від остаточного закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби чи його компетенції, передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС стадія виконання судового рішення не припиняється і не переривається, отже правила ч. 5 та 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV) не застосовуються.
Отже, Верховний Суд постанову суду апеляційної інстанції скасував і залишив у силі ухвалу суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
