Судова практика
Для видачі дублікату виконавчого листа суд має перевірити обставини переривання строку пред’явлення його до виконання та надіслання стягувачу виконавчих документів
17 листопада 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 скасував постанову апеляційного суду, який дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого листа.
Стягувач звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа районного суду у цивільній справі, вказуючи, що виконавче провадження закрито, однак ані постанови про закриття виконавчого провадження, ані виконавчого листа він не отримав.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, у задоволенні заяви відмовлено з тих мотивів, що строк пред’явлення виконавчого листа районного суду у цивільній справі сплив та судом не поновлений. Окрім того, відсутні докази його втрати.
Розглянувши касаційну скаргу стягувача, Верховний Суд вказав, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
У цій справі стягувач неодноразово пред’являв виконавчий лист та його дублікат до виконання, після чого державний виконавець відкривав виконавче провадження, а в подальшому, здійснивши ряд виконавчих дій, своєю постановою повертав виконавчий документ стягувачу без виконання у зв’язку з неможливістю виконати рішення суду, оскільки у боржника не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення в межах суми боргу.
Читайте також: Якщо рішення виконане не в результаті примусового виконання, немає підстав для стягнення виконавчого збору
Таким поверненням строк пред’явлення виконавчого документа до виконання переривався, тобто поновлювався.
Також не встановлено пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання і органами державної виконавчої служби при неодноразовому відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом.
Докази повернення органом державної виконавчої служби стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у матеріалах справи відсутні.
Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 р. у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 р. у справі № 583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 р. у справі № 201/15305/14-ц, від 22 січня 2020 р. у справі № 2-1693/10, від 28 травня 2020 р. у справі № 1003/6035/12.
Однак, в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу відділом ДВС відправлення з дублікатом виконавчого листа, виданого районним судом.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого листа.
Підготував Леонід Лазебний
