Судова практика
Податковий орган має нараховувати земельний податок на підставі даних Державного земельного кадастру
27 жовтня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 2а-0870/7093/11 залишив чинним рішення суду першої інстанції, який визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов`язання із земельного податку.
Особа звернулась до суду з позовом до ДПІ про визнання протиправними дій щодо повторного нарахування земельного податку, зобов’язання здійснити розрахунок (нарахування) земельного податку за належні позивачу на праві власності частки земельних ділянок; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Окружний адміністративний суд своєю постановою позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення з тих мотивів, що визначене у державних актах на право власності спірних земельних ділянок цільове призначення таких ділянок не є підтвердженням використання земельних ділянок позивачем в таких цілях.
Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовив, вказавши, що податковий орган правильно донарахував земельний податок.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що у цій справі спір виник на підставі неврахування категорії земель, а ставка земельного податку залежить від категорії. Суд не з`ясував на підставі яких доказів відповідач дійшов висновків про належність земельних ділянок до категорії земель промисловості, незважаючи на наявність доказів про належність земельних ділянок до категорії земель житлової та громадської забудови. Під час здійснення розрахунку відповідач не мав інформації щодо категорії земель, а необхідну інформацію було запитувано у районному відділі земельних ресурсів вже в ході судового розгляду.
Верховний Суд вказав, що саме офіційна інформація, яка мітиться в державному земельному кадастрі стосовно використання земельної ділянки за призначенням, визначеним землевпорядною та іншою спеціальною документацією, є підставою для визначення категорії цільового призначення земельної ділянки, цільового призначення її використання.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (абз. 1 п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України). Податковий орган здійснює нарахування земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру, у якому, зокрема, міститься інформація щодо категорії та проведеної грошової оцінки земельної ділянки.
У цій справі податковий орган не вказав, на підставі яких доказів дійшов висновку про віднесення земельних ділянок до відповідної категорії, визначаючи ставку земельного податку при ухваленні спірного рішення. Позивач і суди з’ясовували в процесі судового розгляду відомості щодо встановлення категорії земель за цільовим призначенням згідно з даними державного земельного кадастру, визначеними ст. 19 Земельного кодексу України, до якої віднесено частки земельних ділянок, належні позивачу.
Підготував Леонід Лазебний
