Судова практика
Погроза вбивством працівникам правоохоронного органу є закінченим злочином з моменту висловлення особою погрози застосувати гранату щодо них, навіть якщо вони не стали потерпілими
5 лютого 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 162/401/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про фактичну відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК.
Фігурант під час затримання працівниками поліції за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, усвідомлюючи, що зазначені працівники поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» перебувають при виконанні своїх службових обов’язків, діючи умисно, висловив погрозу позбавлення життя вказаних працівників поліції шляхом підриву їх гранатою, при цьому повідомив, що має при собі гранати, одна з яких знаходиться у сумці біля викраденого бензотримера. Працівники поліції сприйняли такі погрози як реальні, оскільки виявили у згаданій сумці пристрій, ззовні схожий на гранату «Ф-1», тому залишили територію зазначеного домогосподарства, остерігаючись за своє життя та здоров’я.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, фігуранта засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 345 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що жоден з працівників правоохоронних органів не був визнаний потерпілим.
Верховний Суд вказав, що юридична конструкція ст. 345 КК – «у зв’язку з виконанням цим працівником своїх службових обов’язків» вказує на те, що злочин вчиняється саме у зв’язку з діяльністю працівника правоохоронного органу, тобто така діяльність не влаштовує винного, що спонукає до вчинення злочину. Таке спонукання (мотив злочину) викликає у винного бажання не допустити діяльності працівника правоохоронного органу, змінити її характер, припинити її тощо.
Водночас, основним безпосереднім об’єктом ч. 1 ст. 345 КК є суспільні відносини, що забезпечують додержання нормативно визначеного порядку виконання працівником правоохоронного органу службових обов’язків.
З об’єктивної сторони указане кримінальне правопорушення може полягати у погрозі позбавлення життя.
Показання свідків щодо реальності погрози застосування гранати з боку засудженого підтверджується тим, що у ході огляду місця події території домогосподарства було вилучено рюкзак у якому був предмет схожий на корпус гранати.
Згідно зі сформульованого обвинувачення та встановленими фактичними обставинами фігурант усвідомлював, що прибули працівники правоохоронних органів і у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків, висловив їм погрозу застосувати гранату. З цього моменту кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК є закінченим, оскільки має формальний склад.
Твердження захисту про те, що працівників правоохоронних органів не було визнано потерпілими, а тому фактично відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 345 КК, колегія суддів визнала непереконливими.
За встановлених у справі обставин відсутність у працівників правоохоронних органів, які прибули на виклик, статусу потерпілого не впливає на кваліфікацію за ч. 1 ст. 345 КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
