Судова практика
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можна застосовувати й до осіб, які не обіймають посади і не здійснюють відповідну діяльність
4 квітня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 295/5493/22 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який посилався на необґрунтоване призначення покарання засудженій.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, за те, що вона, громадянка України, під час засідання методичного об’єднання вчителів української мови публічно виправдовувала дії збройних сил рф, публічно заперечувала здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, публічно закликала до підтримки рішень та дій держави-агресора.
Читайте також: «Руський мір» у системі загроз регіональній та глобальній безпеці
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд необґрунтовано погодився із рішенням суду першої інстанції про правильність призначення засудженій покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, що призвело до збереження за нею права обіймати посаду вчителя або займатися педагогічною діяльністю, оскільки її злочинні дії не були пов’язані з навчальною та виховною діяльністю учнів, зокрема осіб віком до 18 років. На думку прокурора таке покарання не сприятиме недопущенню вчинення засудженою кримінальних правопорушень у сфері здобуття освіти, а тому не призначення їй покарання у виді позбавлення права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років не відповідає меті покарання.
Верховний Суд вказав, що в інкримінованому засудженій кримінальному проступку, посягання здійснюється на національну безпеку України з метою заподіяти шкоду національній безпеці України.
Читайте також: Заподіяння педагогічним працівником шкоди психічному здоров’ю учня внаслідок булінгу є підставою для звільнення такого працівника
При цьому за вчинення проступку, передбаченого в ч. 1 ст. 111-1 КК України, визначено лише покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років. Такий вид покарання може застосовуватися як до осіб, які вже обіймають певні посади або здійснюють відповідну діяльність, так і до осіб, які такі посади можуть обійняти в майбутньому, або ж у майбутньому можуть здійснювати відповідну діяльність.
Суд апеляційної інстанції не залишив поза увагою та належним чином проаналізував характер дій засудженої, а саме те, що вона, будучи громадянкою України та вчителем української мови у загальноосвітній школі, всупереч положенням ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту» порушила свої обов’язки.
Отже, апеляційний суд при виборі заходу примусу та для забезпечення його мети, з урахуванням наведених вище обставин та сукупності всіх обставин кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обране засудженій покарання очевидно відповідатиме його меті, а саме: сприятиме виправленню засудженої й попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Водночас, Верховний Суд зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
Працівники, які виконують виховну функцію, зокрема учитель, педагог, вихователь, повинні, крім іншого, бути патріотом своєї батьківщини, активним носієм моральних переконань, оскільки вони впливають на формування особистості учнів, а їх поведінка має бути прикладом для наслідування.
Таким чином, у разі вчинення аморального проступку вчителем, трудовим законодавством передбачено накладення відповідного стягнення згідно з норми КЗпП України.
До того ж Верховний Суд зауважив, що згідно з наданої інформації стороною обвинувачення засуджена звільнена із займаної нею посади вчителя.
Підготував Леонід Лазебний
