Позов до Державної судової адміністрації України про зобов’язання повернути грошову заставу, яка була сплачена під час кримінального провадження, підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства, а не адміністративного

13 листопада 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу дружини обвинуваченого у справі № 807/295/18 про зобов’язання вчинити певні дії.

У квітні 2018 р. позивачка звернулася до суду та просила зобов`язати ТУ ДСА в Закарпатській області повернути грошову заставу у розмірі 42 тис. 630 грн (35 розмірів мінімальної заробітної плати), сплачену нею на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про обрання запобіжного заходу її чоловіку.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що розгляд кримінальної справи по суті не було завершено, оскільки матеріали кримінального провадження по обвинуваченню її чоловіка у вчиненні злочину знищено внаслідок пожежі в Іршавському районному суді Закарпатської області. Жодного кримінального провадження щодо її чоловіка в судах загальної юрисдикції та органах досудового слідства на розгляді не перебуває, у зв`язку із чим вважала, що є всі підстави для повернення їй застави.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами кримінального судочинства.

Позивачка звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою та наполягала, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України перебіг кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Правовідносини щодо застави в межах кримінального провадження регулюються, зокрема гл. 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» КПК України.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є вимоги позивачки про зобов’язання ТУ ДСА в Закарпатській області повернути грошову заставу, яка була сплачена у рамках кримінального провадження.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що питання, які стосуються застави, застосованої як запобіжний захід у межах кримінального провадження, є кримінально-процесуальними правовідносинами і повинні вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути