Судова практика
Позов про визнання неправомірною бездіяльності прокурора під час виконання вироків підлягає розгляду в адміністративному суді
15 квітня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 1740/2278/18, зазначила, що виключний перелік питань, які вирішуються судом кримінальної юрисдикції під час виконання вироків, визначений ч. 1 ст. 537 КПК України. Проте нормами вказаної статті не передбачено можливості оскарження засудженим до суду кримінальної юрисдикції рішень, дій чи бездіяльності прокурора за результатами здійснення ним нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
У вересні 2018 р. фізична особа звернулася до суду з позовом до Рівненської місцевої прокуратури (далі – Прокуратура) у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного проведення перевірки за його заявою від 19 липня 2018 р. на відповідність нормам законодавства України вироку Апеляційного суду м. Севастополя від 26 листопада 2001 р.
Позов було мотивовано там, що під час ознайомлення з матеріалами особової справи в установі виконання покарань було встановлено, що наявний у ній вирок апеляційного суду, згідно з яким позивач відбуває покарання, не був підписаний усім складом суду, який постановив цей вирок, що суперечить вимогам чинної на той час Інструкції з діловодства від 13 березня 1997 р. № 22/5. З огляду на вказане позивач звернувся до Прокуратури для здійснення нею нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень. За наслідками перевірки відповідач на підставі ч. 3 ст. 26 Закону України від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII «Про прокуратуру» мав негайно звільнити його з місця позбавлення волі, оскільки неправильно завірена копія вироку не може бути підставою для відбування позивачем покарання. Проте відповідач листом повідомив позивача про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського нагляду.
Рівненський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, а постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду його рішення було скасоване, провадження у справі закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з тих мотивів, що спірні правовідносини стосуються окремих питань діяльності відповідача, яка регламентована нормами КПК України, а тому цей спір не належить до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами КАС України.
Позивач, не погодившись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій зазначив, що відповідач перебуває на публічній службі, має делеговані повноваження і обов`язки за ч. 3 ст. 26, ч. 3 ст. 44 Закону № 1697-VII, ст. 121 Конституції України, є суб`єктом владних повноважень та здійснює нагляд за дотриманням законності при виконанні судових рішень, відтак цей спір є публічно-правовим і підлягає вирішенню судом адміністративної юрисдикції.
Верховний Суд зазначив, що у цій справі особа просила прокуратуру провести перевірку на відповідність нормам законодавства України вироку Апеляційного суду м. Севастополя, що безпосередньо пов’язано зі здійсненням прокурором нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Виключний перелік питань, які вирішуються судом кримінальної юрисдикції під час виконання вироків, визначений ч. 1 ст. 537 КПК України. Проте нормами вказаної статті КПК України не передбачено можливості оскарження засудженим до суду кримінальної юрисдикції рішень, дій чи бездіяльності прокурора за результатами здійснення ним нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
Беручи до уваги наведені правові норми в контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які поставив перед судом позивач, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вказані вимоги в розумінні ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР підпадають під дію цього Закону.
Отже, спір у цій справі про визнання неправомірною бездіяльності прокурора під час здійснення ним нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
