Судова практика
Позовна вимога про вилучення інформації щодо особи з відкритого реєстру публічних діячів є неналежним способом захисту гідності, честі та ділової репутації
14 липня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/14418/20-ц відмовив у задоволенні касаційної скарги позивача, який вимагав видалити з відкритих джерел інформацію про себе як публічного діяча.
Особа звернулася до суду з позовом до ГО про захист честі, гідності та ділової репутації, зазначаючи про те, що у мережі Інтернет у відкритому Реєстрі національних публічних діячів України розміщено інформацію щодо нього та створено досьє національного публічного діяча, проте з 2017 р. він не є національним публічним діячем, а з 2014 р. склав повноваження народного депутата України. Проте Служба фінансового моніторингу України включила Реєстр до Методичних рекомендацій щодо проведення моніторингу фінансових операцій публічних діячів, що ускладнює взаємодію таких осіб із банками та іншими фінансовими установами. Тому просив зобов’язати відповідача спростувати інформацію шляхом вилучення даних щодо нього в мережі Інтернет у Реєстрі.
Читайте також: Розповсюдження недостовірної інформації в інтернеті: як захистити свої права?
Рішенням районного суду позов задоволено з посиланням на те, що позивач вже не є національним публічним діячем.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позову в зв’язку з тим, що розміщена інформація не порушує прав позивача, а стосується періоду, коли він був народним депутатом України.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.
Крім того, у ст.ст. 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 р. на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, указується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
Читайте також: Нову редакцію посібника з європейського права у сфері захисту персональних даних перекладено українською
За висновком ВС апеляційний суд у цій справі правильно виходив із того, що спірна інформація не є недостовірною та не порушує прав позивача, тому не є предметом судового захисту. Спірна інформація є дійсною та достовірною, не порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Суд апеляційної інстанції також правильно вказав, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача спростувати інформацію шляхом вилучення (видалення) всіх даних щодо позивача, розміщену за конкретною веб-адресою, та будь-яких інших згадувань про нього з відкритого реєстру національних публічних діячів України, не можуть бути задоволені, оскільки зміст позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену у відкритому реєстрі національних публічних діячів України слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були уточнені позивачем в ході розгляду справи.
Читайте також: Спростування даних, які містяться в повідомленні про підозру, у порядку цивільного судочинства є неприпустимим
Крім того, Верховний Суд зазначив, що такий спосіб судового захисту, як вилучення певної інформації не відповідає змісту позовних вимог і по суті, є цензурою діяльності щодо певної особи.
Доводи заявника про те, що визначення його, як національного публічного діяча, ускладнює йому взаємодію з банками та іншими фінансовими установами, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки не є предметом розгляду у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.
Посилання на те, що на веб-сайті відповідача розміщені персональні дані позивача без його згоди, що є втручанням у його особисте життя, а розміщена інформація могла бути оприлюднена тільки зі згоди останнього, також є необґрунтованим, оскільки спірна інформація містить виключно дані, які є загальнодоступними, стосуються періоду коли позивач був народним депутатом України та є відкритими відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів».
Зокрема аналогічна за змістом інформація розміщена на офіційному інтернет-сайті Верховної Ради України, а оспорювана позивачем інформація містить відповідне посилання.
Підготував Леонід Лазебний
