Судова практика
Протокол слідчого експерименту з показаннями свідка, який на момент розгляду справи помер, може бути покладено судом в основу вироку
2 березня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 525/1207/20 залишив без задоволення касаційні скарги захисників, які доводили, що судом було порушено принцип безпосередності судового розгляду.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, трьох осіб засуджено за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 122 КК України.
У касаційних скаргах їхні захисники зазначали, що обмежившись перевіркою аналізу доказів, безпосередньо сприйнятих судом першої інстанції, апеляційний суд порушив установленого законом порядку апеляційного розгляду. За результатами перегляду вироку, суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою зазначених доказів, даною місцевим судом, що суперечило встановленій ст. 23 КПК України засаді безпосередності судового розгляду, зокрема поклав в основу ухвали показання свідка, надані під час слідчого експерименту, при цьому не допитав цього свідка у зв`язку зі смертю останнього.
Верховний Суд вказав, що апеляційним судом зазначено, що на момент розгляду справи в суді свідок помер, тому не було можливості безпосередньо допитати його в судовому засіданні. Разом із тим, суд вірно взяв до уваги протокол слідчого експерименту, проведеного із даним свідком, який є допустимим доказом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів – протоколом слідчого експерименту.
Легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.
Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Зі змісту протоколу слідчого експерименту за участю свідка убачається, що слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України. Під час слідчого експерименту свідок у присутності понятих не тільки розповів, а й детально показав відомі йому обставини вчинених кримінальних правопорушень. Протокол слідчого експерименту в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст. 104 КПК України.
Враховуючи наведене, за висновком ВС, суд обґрунтовано визнав цей доказ допустимим та поклав його в основу вироку. Та обставина, що на момент розгляду справи свідок помер, свідчить лише про те, що суд не мав можливості посилатися у вироку на його показання, дані під час досудового розслідування. Водночас, як зазначено вище, слідчий експеримент є окремою процесуальною дією, а тому вказаний протокол вірно визнано допустимим доказом.
Підготував Леонід Лазебний
