Судова практика
Проведення негласного аудіо- та відеоконтролю особи в публічно доступних місцях без визначення в ухвалі слідчого судді цих місць не є порушенням вимог закону
28 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 225/373/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, визнавши безпідставними його доводи про проведення аудіо- відеоконтролю поза межами дозволу слідчого судді.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний, визнав винуватим та засудив фігуранта за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК, за виготовлення, зберігання і збут наркотичних засобів.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що НСРД аудіо- відеоконтролю засудженого було здійснено поза межами дозволу слідчого судді, унаслідок чого ці докази не можна вважати допустимими.
Читайте також: Про умисел на збут наркотичних засобів можуть свідчити як їхній обсяг, так і інші обставини
Верховний Суд вказав, що в аспекті приписів ст. 260 КПК аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
З матеріалів провадження вбачається, що підставою для проведення аудіо-, відеоконтролю фігуранта була ухвала слідчого судді апеляційного суду. Ухвала постановлена на підставі клопотання слідчого про надання дозволу на проведення НСРД. За змістом ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість викладених у клопотанні доводів і необхідність проведення НСРД, з огляду на що, керуючись приписами ст. 246, 247, 248, 260, 263 КПК, задовольнив клопотання і надав дозвіл на проведення НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю особи в публічно доступних місцях, місцях тимчасового перебування особи та інших місцях, на які вкаже особа; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яка передається за допомогою мобільного термінала систем зв’язку, яким користується фігурант.
Контроль може здійснюватися в будь-яких місцях, вичерпного переліку місць, де може здійснюватися такий контроль, не містить ні постановлена ухвала, ні положення ст. 260 КПК.
Тому Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо допустимості протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю, покладених в обґрунтування висновку про винуватість фігуранта.
Підготував Леонід Лазебний
