Судова практика
Прибережні захисні смуги визначеної ширини встановлені законом, тому відсутність проєкту землеустрою на них не означає, що їх немає
11 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 916/926/21 задовольнив касаційну скаргу прокурора в інтересах держави на рішення про відмову в розірванні договору оренди землі у прибережній захисній смузі заповідного урочища.
Прокурор в інтересах держави звернувся до господарського суду з позовом до районної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі – РО УТМР) про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації за РО УТМР права оренди на земельну ділянку, надану для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, припинення права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.
Читайте також: Розірвання договору оренди землі з підстав нецільового використання
Позовну заяву обґрунтовував тим, що РО УТМР використовує спірну земельну ділянку, яка належить до земель водного фонду та розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дністер на території заповідного урочища “Дністровські плавні”, не за цільовим призначенням і всупереч екологічним вимогам, зокрема членами Організації здійснено самочинне будівництво дачних будинків, на 18 із яких набуто право власності, яке зареєстровано за фізичними особами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішенням місцевого суду позов задоволено повністю.
Апеляційний суд скасував рішення та відмовив у позові, оскільки прокурор не довів, що спірна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки з особливим режимом використання; відсутній належний доказ – судова земельно-технічна експертиза.
Читайте також: Правовий режим використання земель водного фонду
Верховний Суд не погодився з апеляційним судом. На основі системного аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЗК та ч.ч. 1, 2 ст. 88 ВК Суд сформулював висновок, що за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги її визначають за нормативними розмірами (ст. 88 ВК) та орієнтовними межами водоохоронних зон. Тому відсутність проєкту не означає відсутність самої смуги (узгоджується з постановами ВП ВС від 30 травня 2018 р. у справі № 469/1393/16-ц, від 12 червня 2019 р. у справі № 487/10128/14 та від 7 квітня 2020 р. у справі № 372/1684/14-ц).
Землі прибережних захисних смуг належать до водного фонду з особливим режимом господарювання, у зв’язку з чим будівництво будь-яких споруд, зокрема дач (крім гідротехнічних, навігаційних, гідрометричних та лінійних), заборонено.
Оскільки апеляційний суд зробив помилковий висновок про недоведеність порушення режиму прибережної захисної смуги, бо фактично поставив існування такої смуги у залежність від землевпорядної документації або висновку експертизи, Верховний Суд скасував постанову цього суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
