Судова практика
Публічні заклики до війни без мети зміни кордонів кваліфікуються як пропаганда війни, а не посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
Публічні заклики до агресивної війни чи воєнного конфлікту: такі дії без мети зміни кордонів України кваліфікуються за ст. 436 КК, а не ст. 110 КК
17 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати ККС у справі № 554/5069/22 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на вирок апеляційного суду, яким обвинуваченого визнано винуватим та засуджено за ст. 436 КК (пропаганда війни).
Обвинувачений за місцем проживання в усній формі висловив та записав на мобільний телефон публічне відеозвернення, адресоване військовослужбовцям зс рф, із закликом до агресивної війни, розв’язування воєнного конфлікту й розповсюдив його серед невизначеного кола осіб через месенджер.
Суд першої інстанції засудив обвинуваченого за заклики до агресивної війни за ст. 436 КК на 5 місяців і 8 днів арешту, перекваліфікувавши дії зі ст. 110 КК, оскільки його відеозвернення містило заклики до воєнного конфлікту проти будь-якої держави, а не до зміни меж території України.
Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду в частині призначення обвинуваченому покарання скасовано й ухвалено у цій частині новий вирок, яким призначено покарання за ст. 436 КК у виді позбавлення волі на строк два роки.
У касаційній скарзі прокурор наголошував на тому, що суд безпідставно перекваліфікував протиправні дії обвинуваченого з ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 110 КК (пособництво у зміні меж території України) на ст. 436 КК (пропаганда війни), хоча досліджені фактичні дані повністю доводять вину останнього саме у посяганні на територіальну цілісність України.
Верховний Суд зазначив, що для кваліфікації діяння за ст. 110 КК необхідно встановити умисел на зміну меж території або державного кордону України.
Об’єктивна сторона цього злочину має три форми — дії задля зміни меж чи кордону всупереч конституційному порядку; публічні заклики до них або розповсюдження матеріалів із такими закликами.
Натомість об’єктивну сторону ст. 436 КК становлять інші альтернативні дії — публічні заклики до агресивної війни чи розв’язання воєнного конфлікту; виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій або розповсюдження таких матеріалів.
Суди не встановили активних дій обвинуваченого щодо зміни меж території чи державного кордону України або закликів до цього, а його відеозвернення мало загальний характер без конкретизації територій.
Апеляційний суд вмотивовано кваліфікував дії обвинуваченого саме за ст. 436 КК, оскільки його заклик до військових зс рф «пойти оттуда с Востока на Запад и все взять» не містить конкретних географічних назв, що не дозволяє стверджувати про намір змінити територіальні межі України. Тобто лексичні маркери на позначення будь-яких конкретних територіальних об’єктів не вербалізовано, і це не дозволяє стверджувати, чи йдеться у заклику про будь-які територіальні зміни України.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без зміни.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







