Судова практика
Рішення суду є прийнятим про права, інтереси та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в рішенні є висновки про її права, інтереси та обов’язки
13 січня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 466/5766/13-ц залишив без задоволення касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, оскільки оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про її права, обов’язки та інтереси.
Позикодавець звернувся до суду із позовом до позичальника про стягнення боргу.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Особа, яка не брала участі у справі, звернулась до апеляційного суду зі скаргою на зазначене рішення, вважаючи, що договір позики, укладений між сторонами, порушує її майновий інтерес на отримання заборгованості з позичальника за іншим договором.
Ухвалою апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою закрито у зв’язку з тим, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, обов’язки та інтереси скаржника.
У касаційній скарзі особа, яка не брала участі у справі, зазначала, що під час розгляду справи апеляційний суд не врахував наявних зобов’язань позичальника щодо відмови від укладення інших договорів позики, які він таки уклав, чим порушив прав та інтереси скаржника.
Верховний Суд з’ясував, що звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, особа, яка не брала участі у справі, зазначала, що між ним та позичальником було укладено договір позики та додаткову угоду до нього.
Згідно з умовами додаткової угоди позичальник взяв на себе зобов’язання не укладати з будь-якими третіми особами кредитних договорів, договорів позики, поруки, іпотеки, застави та будь-яких інших договорів, які б створювали для позичальника зобов’язання на суму більшу 10 000 грн. У зв’язку із укладенням між сторонами договору позики платоспроможність позичальника значно знизилась, а тому оскаржуване рішення, яким стягнуто на користь позикодавця заборгованість з позичальника, безпосередньо впливає на його права та інтереси.
Також Верховний Суд вказав, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов’язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов’язки такої особи. Будь-який інший правовий зв’язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 р. у справі № 910/18705/17, від 3 червня 2019 р. у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 р. у справі № 910/16430/14, від 5 травня 2020 р. у справі № 910/9254/18.
Невиконання позичальником умов договору позики та додаткової угоди до нього не спростовує наявності в останнього боргових зобов’язань перед позикодавцем.
Таким чином, встановивши, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не брала участі у справі та звернулася з апеляційною скаргою на це рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2020 р. у справі № 668/17285/13-ц.
Доводи касаційної скарги на правильність висновку суду апеляційної інстанції не впливають, оскільки особа, яка зверталася з апеляційною скаргою, не довела, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов’язки, і такий зв’язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в апеляційній скарзі чітко не зазначив, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов’язки, та про які саме.
Підготував Леонід Лазебний