Connect with us

Судова практика

Роботодавець не зобов’язаний приймати відкликання працівником своєї заяви про звільнення за угодою сторін

Опубліковано

31 серпня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 359/5905/18 залишив без задоволення касаційну скаргу працівника, вказавши, що зміна його власного рішення не впливає на чинність досягнутої домовленості з роботодавцем (без його згоди на таку зміну).

Колишній працівник звернувся до суду з позовом до державного підприємства про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та одноразової виплати при народженні дитини.

Позивач обґрунтовував позов тим, що він подав заяву про звільнення з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а дізнавшись, що видано наказ про його звільнення з роботи, повідомив відповідача про вчинений щодо нього тиск і подав заяву про відкликання своєї заяви про звільнення.

Рішенням міськрайонного суду позов задоволено частково.

Апеляційним судом рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що передбачену п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України заяву про анулювання домовленості щодо звільнення можливо подати виключно за взаємною згодою з роботодавцем. У зв`язку з відсутністю такої згоди роботодавця домовленість сторін про звільнення залишається в силі.

У касаційній скарзі позивач твердив, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач до моменту звільнення подав відповідачу заяву, якою відкликав свою заяву на звільнення за угодою сторін, а той звільнив його незаконно.

Верховний Суд вказав, що законодавством не встановлено порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв’язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з’ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Нормами КЗпП України для власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов’язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення за угодою сторін.

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Верховний Суд зауважив, що суди не встановили, що на момент складання заяви про звільнення за угодою сторін було відсутнє відповідне волевиявлення позивача про припинення трудового договору за зазначеною підставою, наступна зміна власного рішення позивача не впливає на чинність досягнутої домовленості з роботодавцем без згоди останнього.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.