Судова практика
Самого факту розбиття скляної вставки у вхідних дверях під час сварки не достатньо для висновку про протиправне насильницьке вторгнення в житло
30 червня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 354/924/23 задовольнив касаційні скарги прокурора та представника потерпілої, які вказували на відсутність ситуації необхідної оборони.
Вироком міського суду особу засуджено за ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України за те, що він здійснив постріл у потерпілого, що спричинив його смерть, та за незаконне зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів. Апеляційний суд скасував вирок, дійшовши висновку, що засуджений діяв у стані необхідної оборони, оскільки потерпілий у стані алкогольного сп’яніння намагався силою проникнути в квартиру засудженого, де перебували його дружина та малолітні діти, розбивши скляну вставку у вхідних дверях.
Прокурор і представник потерпілої в касаційних скаргах наполягали, що висновок про необхідну оборону не підтверджується доказами, потерпілий не був озброєний, засуджений і потерпілий були друзями з дитинства, після пострілу засуджений не вжив заходів для надання допомоги потерпілому, а заховав зброю і ліг спати.
Верховний Суд вказав, що визначення стану необхідної оборони в кожному конкретному випадку повинно оцінюватися судом із врахуванням усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, підтверджених належними та допустимими доказами, а сам факт перебування іншої особи в стані алкогольного сп’яніння ще не означає, що учасники конфлікту перебувають у стані необхідної оборони.
Читайте також: Заподіяння шкоди нападнику, коли вже повністю відвернено напад, не може становити необхідної оборони
Бійка між засудженим і потерпілим виникла в квартирі, а припинилась, коли потерпілого разом зі свідком випровадили в зовнішній коридор і засуджений зачинив за ними двері на ключ. Апеляційному суду необхідно слід було з’ясувати, чи міг потерпілий фізично відчинити броньовані вхідні двері, зачинені зсередини, через розбите віконце з декоративним кованим оздобленням, а також дослідити, чи мало місце протиправне насильницьке вторгнення в житло в розумінні ч. 5 ст. 36 КК, оскільки сам факт розбиття віконця у дверному прорізі не є достатньою підставою для такого висновку з урахуванням усіх інших обставин.
Верховний Суд вказав, що апеляційному суду слід повторно оцінити, коли саме застосовувалося фізичне насильство і коли воно припинилося, які інші заходи (виклик поліції, прохання до родичів заспокоїти потерпілого) вживав засуджений і скільки часу минуло для їх реалізації, а також дослідити необхідність здійснення пострілу за умови, що вхідні двері були зачинені, і оцінити подальшу поведінку засудженого після пострілу.
Отже, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду в частині виправдання фігуранта за ч. 1 ст. 115 КК і призначив новий розгляд цієї частини у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
