Судова практика
Щире каяття особи є однією з обов’язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки
11 травня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 161/17452/19 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, вказавши, що факт відшкодування шкоди потерпілому може додатково свідчити про щире каяття винуватої особи, проте не є вирішальним для застосування такого виду звільнення, на відміну від інших видів звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, звільнення у зв’язку із примиренням винного з потерпілим, де обов’язковою умовою виступає відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди).
Читайте також: Враховуючи пом`якшуючі обставини, суди мають обґрунтовувати як обставини знижують тяжкість вчиненого кримінального правопорушення
Ухвалою міськрайонного суду, залишеною без змін апеляційним судом, особу звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, на підставі ст. 47 КК у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу, кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
У касаційній скарзі прокурор вказував на безпідставність звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК, оскільки останнім не було усунуто заподіяної ним шкоди потерпілому та він не намагався примиритися з потерпілим.
Читайте також: Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання, має місце і тоді, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій
Верховний Суд вказав, що ураховуючи формулювання ст. 48 КК, яка регламентує підставу та умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки, щире каяття особи є обов’язковою умовою такого виду звільнення.
Судами у цій справі встановлено, що фігурант висловлював жаль з приводу вчиненого, у зв’язку з чим суди дійшли висновку про наявність у його діях щирого каяття. Факт відшкодування шкоди потерпілому дійсно може додатково свідчити про щире каяття винної особи. Проте, оцінюючи факт наявності або відсутності такого відшкодування шкоди, потрібно враховувати бажання потерпілого отримати таке відшкодування, взаємовідносини між сторонами конфлікту, узгодженість розміру спричиненої шкоди, можливість її відшкодування, повноту відшкодування шкоди тощо.
Читайте також: Припинення відшкодування шкоди потерпілій після ухвалення вироку ставить під питання щире каяття засудженого
Водночас для звільнення від кримінальної відповідальності саме у зв’язку із передачею особи на поруки достатнім є встановлення факту саме щирого каяття, на відміну від, наприклад, звільнення у зв’язку із примиренням винного з потерпілим, де обов’язковою умовою для такого виступає відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Підготував Леонід Лазебний
