Судова практика
Спір про відшкодування збитків за використання самовільно зайнятої земельної ділянки у підприємницькій діяльності підлягає розгляду в порядку господарського судочинства
15 травня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 686/19389/17 за позовом Хмельницької міської ради до фізичної особи – підприємця про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
У жовтні 2017 р. Хмельницька міська рада звернулася до суду та мотивувала свої вимоги тим, що відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького, та використовує її як платну стоянку автомобільного транспорту.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 р. позов задоволено, стягнуто з відповідачки на користь Хмельницької міської ради 482 170,14 грн збитків, завданих використанням земельної ділянки правовстановлюючих документів. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця – Хмельницьку міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який міг бути отриманий, якби права не було порушено.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 1 серпня 2018 р. апеляційну скаргу відповідачки залишено без задоволення.
У своїй касаційній скарзі позивачка наполягала, що суди попередніх інстанцій, установивши наявність у відповідачки статусу суб`єкта господарювання, помилково розглянули цей спір у порядку цивільного судочинства, разом із тим він підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Крім того суди не зупинили провадження у справі до вирішення іншої справи, в межах якої в порядку адміністративного судочинства досліджується питання щодо виставлення на земельний аукціон права оренди на земельну ділянку
Велика Палата Верховного Суду досліджуючи матеріали справи, встановила, що відповідачка саме як приватний підприємець використовувала спірну земельну ділянку з 1998 р., коли регулювання земельних відносин здійснювалося відповідно до вимог ЗК України 1990 р., який утратив чинність 1 січня 2002 р.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради у 1998 р. позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації для встановлення на ній стоянки на 200 автомобілів до початку будівництва житлового будинку. У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували оформлення як фізичною особою чи приватним підприємцем права користування земельною ділянкою, яка належить до комунальної власності м. Хмельницького.
На час звернення з позовом до суду, відповідачка є суб’єктом підприємницької діяльності, використовує спірну земельну ділянку як платну стоянку автомобільного транспорту, що нею не заперечувалося, хоча правовстановлюючі документи на нерухоме майно та на спірну земельну ділянку у неї відсутні.
Отже, правовідносини з користування земельною ділянкою виникли між фізичною особою – підприємцем і Хмельницькою міською радою з приводу здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Хмельницькій міській раді.
Таким чином Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди помилково розглянули цей спір у порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини в справі виникли щодо земельної ділянки, яка використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, а тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
