Судова практика
Стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
Звернення прокурора з позовом про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в інтересах держави після затвердження судом угоди про визнання винуватості не є порушенням КПК України.
У касаційній скарзі засуджений стверджував, що укладена з прокурором угода про визнання винуватості не відповідала його внутрішній волі та що на момент укладення цієї угоди він не розумів наслідків її укладення (зокрема, суд першої інстанції не роз’яснив йому, що на підставі цього вироку з нього будуть стягуватися збитки на загальну суму 227 549,92 грн). За обставинами справи підозрюваний самостійно ініціював укладення угоди про визнання винуватості та звернувся з клопотанням про це до прокурора. Як під час укладення угоди про визнання винуватості, так і під час її затвердження судом першої інстанції інтереси засудженого представляв захисник за його вибором, який забезпечував надання йому правової допомоги впродовж погодження умов угоди та в ході її судового розгляду. Пред’явлене обвинувачення містило інформацію про розмір заподіяної ним шкоди, адже це є обов’язковою ознакою інкримінованого йому кримінального правопорушення (службова недбалість).
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушень судом першої інстанції вимог КПК України під час затвердження угоди, із чим погодився й Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.
Читайте також: Відшкодування шкоди, заподіяної особі арбітражним керуючим
Колегія суддів ККС ВС вказала, що подальше звернення прокурора з позовом про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в інтересах держави після затвердження судом угоди про визнання винуватості не є порушенням Кримінального процесуального кодексу України, оскільки визначені в КПК України умови угоди про визнання винуватості не обмежують стягнення шкоди на підставах, визначених відповідними нормами ЦК України, зокрема ст. 1166 цього кодексу. Звернення прокурора з позовом після затвердження судом угоди про визнання винуватості в розумінні ч. 4 ст. 474 КПК України не є наслідком її укладення та затвердження, а реалізацією прокурором своїх повноважень в інтересах держави в порядку певного судочинства, яке гарантоване чинним законодавством.
Джерело: Юридичний вісник України
