Судова практика
Суб’єкт господарювання, який ужив усіх належних заходів для недопущення господарського правопорушення, не може бути притягнутий до відповідальності
29 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/4778/16 визнав, що притягнення позивача до відповідальності не відповідає меті господарської відповідальності.
Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до ДАБІ про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Окружним адміністративним судом позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано одну з постанов, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційним адміністративним судом постанову суду першої інстанції у частині позовних вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено – скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано протиправною та скасовано й іншу постанову.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог, дійшовши висновку, що використання неприйнятого в експлуатацію об’єкта будівництва не є триваючим правопорушенням, оскільки суспільна небезпека такого правопорушення полягає у відсутності контролю за безпечністю побудованого об’єкта містобудування, а не в недотриманні встановленого порядку введення в експлуатацію. Відповідальність у такому випадку настає для осіб після закінчення будівництва та початку використання, які мають відповідний обов’язок ведення об’єкта в експлуатацію.
У касаційній скарзі відповідач наполягав, що інкриміновані позивачу правопорушення є триваючими.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції, зокрема, майнового характеру (штраф) мають на меті припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Суб’єкта господарювання не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Верховний Суд звернув увагу на причини скасування декларації про готовність будівництва. Підставою для висновку ДАБІ про IV, а не III категорію складності об’єкта будівництва і, відповідно, скасування декларації, стала оцінка вартості об’єкта будівництва, а отже, й можливого збитку у разі його руйнування. При цьому не йдеться про недотримання норм та правил, які б створювали загрозу для людей чи навколишнього середовища.
Під час дії заходів забезпечення позову позивач експлуатував будівлю правомірно.
Позивач без зволікань вживав заходи, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків.
З огляду на те, що порушення містобудівного законодавства не становили реальної небезпеки, позивач оскаржував скасування декларації про готовність об’єкта будівництва в судовому порядку, а після відмови в задоволенні його позову оперативно розробив нову документацію, отримав дозвіл та звернувся з заявою про готовність об’єкта до будівництва, тобто добровільно усунув порушення, Верховний Суд постановив, що притягнення його до відповідальності не відповідає меті господарської відповідальності.
Підготував Леонід Лазебний
