Суперечливість вихідних даних не є безумовною підставою для визнання недопустимим доказом висновку судової експертизи

15 лютого 2018 р. Верховний Суд у справі № 357/14462/14-к направив справу на новий розгляд в апеляційній інстанції через те, що суди помилково відхилили висновки експертиз, як «плоди отруєного дерева».

Обвинувачений через недотримано правил дорожнього руху спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в якій водій та двоє пасажирів іншого авто загинули на місці.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін судом другої інстанції, обвинуваченого виправдано його у зв’язку з недоведеністю вчинення злочину.

Визнаючи водія невинуватим, суди зазначили що прокурор не надав належних та допустимих доказів вини у його діях.

У касаційній скарзі прокурор вказав, що за наявності протилежних висновків експертиз, суду належало доручити проведення експертизи експертній установі, натомість двічі відмовлено стороні обвинувачення в таких клопотаннях, а апеляційного суду залишив це поза увагою та попри вимоги ч. 3 ст. 404 КПК теж відмовив у повторному дослідженні доказів, які місцевий суд визнав недопустимими.

Верховний Суд встановив, що суд першої інстанції висновок судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6626/10170 в частині визначення швидкостей руху автомобілів визнав недопустимим з огляду на те, що експерт під час її проведення використовував не дані протоколу огляду місця події та схеми до нього, а лише фотознімки, які не є джерелом доказів, що свідчить про використання хибних вихідних даних із численними суперечностями.

При цьому, посилаючись на доктрину «плодів отруєного дерева», визнав недопустимим і висновок автотехнічної експертизи № 9-8, так як його дані є похідними від згаданого вище висновку.

Колегія ВС вказала, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК).

У  ч. 2 ст. 87 КПК надано перелік тих діянь, які суд безумовно зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а саме:

• здійснення процесуальних дій без попереднього дозволу суду або з порушенням його суттєвих умов;
• отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
• порушення права особи на захист;
• отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
• порушення права на перехресний допит.

Також ВС зазначив, що недопустимими є докази, що були отримані: 

• з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
• після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
• під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії;
• під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

З огляду на це, Верховний Суд, перевіривши попередні рішення судів, виявив, що жодної із вищезазначених обставин судами обох інстанцій не констатовано та не встановлено порушень прав обвинуваченого, а тому визнання висновку експертизи № 6626/10170 недопустимим доказом з огляду на суперечливість вихідних даних не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Верховий Суд зазначив, що апеляція була вправі дати іншу правову оцінку доказу, у тому числі не брати його до уваги, але ні як не визнавати його недопустимим з наведених у вироку мотивів.

Разом з тим видалось недоречним застосування доктрини «плодів отруєного дерева» щодо визнання недопустимим висновку № 9-8 як такого, що є похідним від попередньо визнаного недопустимим висновку експертизи.

Верховним Судом скасовано рішення апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до апеляційного суду .

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути