Судова практика
У разі неясності умов договору їх тлумачення повинне здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або відповідної умови
5 грудня 2022 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/8945/19 залишив без задоволення касаційну скаргу ПрАТ, застосувавши правило тлумачення contra proferentem.
Приватне акціонерне товариство звернулося до суду з позовом до осіб про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), мотивуючи тим, що відповідачі сплатили кошти за договором не в повному обсязі, оскільки вартість квартири мала бути визначена за офіційним курсом національної валюти до долара США, встановленим Національним банком України на день платежу, а не на день укладення договору.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд рішення місцевого суду скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову, визнавши безпідставними доводи ПрАТ про необхідність визначення вартості квартири в еквіваленті іноземної валюти станом на момент виконання договору, оскільки норма, яка б передбачала, що зазначення у договорі грошового еквівалента в іноземній валюті є підставою для сплати суми у гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, в актах цивільного законодавства України, чинних на момент укладення договору, була відсутня.
Читайте також: В разі договірного затвердження еквівалента зобов’язання в іноземній валюті інфляційні втрати відшкодуванню не підлягають
Враховуючи відсутність у матеріалах справи інших доказів взаємного наміру сторін здійснювати розрахунки за продану квартиру за курсом долара США до гривні на день здійснення платежів, колегія суддів апеляційного суду визнала, що у цьому випадку цілком обґрунтованим є застосування правила contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).
У касаційній скарзі ПрАТ зазначало, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що поведінка сторін договору купівлі-продажу квартири до та після його укладення свідчить про наявність у сторін намірів щодо визначення ціни договору та його виконання з урахуванням еквівалента іноземної валюти. Крім того, сторони домовилися про 15-річний строк розстрочки платежу. Зазначене відповідач розумів та тривалий час погашав заборгованість відповідно до умов договору.
Верховний Суд вказав, що за змістом ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Читайте також: Коли з договору неможливо зрозуміти, про що саме домовилися сторони, — за справу береться Верховний Суд
За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Якщо у договорі передбачено інший порядок визначення «валютного застереження», то суду при вирішенні спору із застосуванням правил тлумачення правочину необхідно з’ясувати сутність такого визначення.
Як передбачено ч. 1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України.
Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Аналіз змісту договору купівлі-продажу свідчить, що встановлені ст. 213 ЦК України правила не дають змоги визначити зміст відповідної умови договору купівлі-продажу щодо порядку проведення розрахунку. Тому потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem.
Пункти 4, 5 спірного договору купівлі-продажу передбачають визначення суми, що підлягає сплаті, з урахуванням умовних одиниць за курсом Національного банку України, саме на день укладення договору купівлі-продажу.
Об’єднана палата також врахувала презумпцію, що позивач є стороною, яка підготувала як проект договору, так і спірних умов договору. Така презумпція позивачем під час розгляду справи не спростована, а тому тлумачення повинно здійснюватися на користь відповідача.
Підготував Леонід Лазебний
