Судова практика
У випадку порушення ПДР кількома учасниками, відповідає лише та особа, дії якої перебували у причиновому зв’язку з наслідками
26 травня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 523/12810/15-к задовольнив частково касаційну скаргу захисту, зваживши на зміст і обсяг допущених засудженим порушень ПДР.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК за те, що вона, керуючи технічно справним автомобілем, виконуючи маневр перестроювання з правої крайньої смуги в ліву, порушила пункти 2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3 ПДР, у результаті чого допустила наїзд на пішохода, який перетинав проїзну частину.
У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення та на підставі ст. 75 КК звільнити особу від відбування покарання з випробуванням. Наголошував на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій повною мірою не врахували таку передбачену п. 2-1 ч. 1 ст. 66 КК обставину, яка пом’якшує покарання, як те, що особа безпосередньо після наїзду на потерпілого викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції.
Також зазначав, що встановлені судами фактичні обставини не співвідносяться з ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК, оскільки дії особи не перебували в причинному зв’язку із суспільно небезпечними наслідками, що настали. В обґрунтування такої позиції зазначав, що водій не мав можливості уникнути наїзду на потерпілого, який грубо порушив правила безпеки дорожнього руху.
Верховний Суд змінив судові рішення в частині призначення покарання та водночас не прийняв доводів касаційної скарги про відсутність причинового зв’язку між діями особи та наслідками, що настали.
Причиною ДТП, внаслідок якої пішоходу заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, стало порушення водієм зазначених вище правил безпеки дорожнього руху. За висновком Верховного Суду протиправність дій потерпілого пішохода, який, перетинаючи проїзну частину, зупинився на ній, чим створив небезпеку для дорожнього руху, не виключає винуватості засудженого, адже незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов’язаний був дотримуватись ПДР та при виявленні пішохода негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу (пункти 10.1, 12.3 ПДР).
Такої ж позиції у подібних правовідносинах дотримувався ККС ВС в постанові від 10 грудня 2019 р. в справі № 759/2926/16-к.
Таким чином, із фактичних обставин цього кримінального провадження встановлено, що суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень був породжений конкретними діями засудженого, який порушив ПДР, що всупереч викладеним у касаційній скарзі захисника доводам свідчить про наявність однієї з обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину – причинного зв’язку між порушенням ПДР і зазначеними наслідками.
Також, аналізуючи конкретні обставини справи, Верховний Суд зважив на зміст і обсяг допущених засудженим порушень правил безпеки дорожнього руху та одночасно врахував невідповідність цим правилам дій потерпілого, який, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, переходив дорогу в невстановленому місці та зупинився на проїзній частині дороги, чим створив небезпеку для руху.
На думку колегії суддів Верховного Суду, окрім даних про особу, ці обставини підлягають обов’язковому врахуванню, сукупність цих обставин надала достатні підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі та застосування ст. 75 КК.
Підготував Леонід Лазебний
