Судова практика
В разі відчуження спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача територіальна громада має право на грошову компенсацію

9 грудня 2024 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 754/446/22 задовольнила касаційну скаргу відповідачки, яка є добросовісним набувачем.
Прокурор в інтересах держави в особі міської ради звернувся до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою та витребування майна, оскільки спадщина у вигляді квартири після смерті власника мала б бути визнана відумерлою і перейти у власність територіальної громади. Разом з тим, прокуратурою встановлено факт незаконного відчуження спірної квартири на користь третіх осіб.
Задовольняючи позов, районний суд, з висновками якого погодився й апеляційний, виходив із того, що особа у законний спосіб не набула права власності на спірну квартиру, тому ні вона, ні наступні набувачі не були власниками спірного нерухомого майна і не мають законних прав розпоряджатися ним.
Враховуючи викладене, суди вважали, що спірна квартира на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України підлягає витребуванню на користь дійсного власника майна – територіальної громади відповідно до положень ч. 5 ст. 1268 ЦК України.
Читайте також: Ініціювати розірвання спадкового договору в суді можуть лише відчужувач або набувач
У касаційній скарзі відповідачка наполягала, що при відчуженні спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача територіальна громада має право лише на отримання грошової компенсації його вартості.
Верховний Суд вказав, що ст. 1280 ЦК України передбачає, що якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі ж продажу такого майна спадкоємець має право на грошову компенсацію.
Тлумачення зазначеної норми свідчить про те, що право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті. А відтак, застосовуючи аналогію закону, й територіальна громада в разі відчуження спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, або незбереження цього майна, на користь добросовісного набувача, має право на отримання лише грошової компенсації.
Закон передбачає саме такий спосіб захисту порушеного інтересу територіальної громади та спосіб відновлення її інтересу на спадкове майно за відсутності спадкоємців (ст. 16 ЦК України) та у разі продажу спадкового майна іншій особі, якщо остання є добросовісним набувачем.
З метою захисту порушеного права чи інтересу територіальної громади при відчуженні спадкового майна розмір грошової компенсації вартості цього майна визначається, виходячи з його ринкової вартості на час розгляду спору в суді або на час добровільного врегулювання спору між сторонами цих правовідносин.
Отже, у цій справі при відчуженні спадкового майна територіальна громада має право лише на компенсацію вартості спадкового майна за ринковими цінами, а тому позовні вимоги територіальної громади про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді задоволенню не підлягають.
Крім того, суди не врахували, що саме власнику або законному користувачу майна належить право на витребування майна з незаконного володіння (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 р. у справі № 522/2110/15-ц; від 30 червня 2020 р. у справі № 19/028-10/13).
У цій справі суди встановили, що позивач не є власником або законним користувачем спірного майна, яке незаконно вибуло з його володіння, а тому у нього немає підстав для витребування майна на свою користь як неволодіючого власника або користувача.
Тому Верховний Суд рішення районного суду та постанову апеляційного суду скасував, у задоволенні позову відмовив.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.