Судова практика
Відшкодувати потерпілим шкоду, завдану засудженим під час виконання своїх службових обов’язків у складі батальйону міліції особливого призначення, має роботодавець – управління МВС
14 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 755/6856/17 задовольнив частково касаційні скарги представників потерпілих, яким було відмовлено у задоволенні цивільних позовів.
Вироком районного суду колишнього працівника «Беркут» визнано невинуватим у пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 127 КК (в редакції Закону України № 1707-VІ) та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину. Цивільні позови потерпілих залишено без розгляду.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та ухвалив новий, яким визнав його винним, а цивільні позови потерпілих до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області залишив без задоволення.
Вирішуючи питання щодо цивільних позовів, суд дійшов висновку, що та обставина, що обвинувачений був співробітником міліції, не є достатньою для відшкодування шкоди державою, як це вважають позивачі.
У касаційних скаргах представники потерпілих зазначали, що засуджений вчинив незаконні дії, протиправність яких була встановлена апеляційним судом, під час безпосереднього виконання своїх службових обов’язків, тому заподіяна шкода засудженим потерпілому має відшкодовуватися на підставі ст. 1174 ЦК.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У ч. 1 ст. 1172 ЦК зазначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
За змістом ст. 1174 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади або місцевого самоврядування відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Читайте також: Потерпілий є суб’єктом права на оскарження ухвали про відстрочку виконання вироку в частині відшкодування шкоди за цивільним позовом
З урахуванням положень ст. 1172, 1174 ЦК для покладення на юридичну особу відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності, так і спеціальних, зокрема, перебування у трудових (службових) відносинах з юридичною особою або фізичною особою – роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов’язків. Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент скоєння злочину засуджений обіймав посаду міліціонера відділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 2 батальйону міліції особливого призначення «Беркут» ГУ МВСУ в Харківській області, ніс службу у складі батальйону міліції особливого призначення «Беркут» у м. Києві під час акцій протесту, що мали місце у центрі указаного міста та вчинив злочини під час виконання своїх службових обов’язків, тобто шкода була завдана ним під час виконання своїх службових обов’язків.
Отже, обов’язок відшкодувати потерпілим завдану шкоду покладається на роботодавця – ГУ МВСУ в Харківській області.
Тому Верховний Суд вирок апеляційного суду в цій частині скасував і призначив новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
