Судова практика
Вказівки в ухвалі апеляційного суду на різний склад суду та різні висновки по суті вимог апеляційних скарг, утворюють підставу для скасування ухвали
13 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 442/7570/17 задовольнив частково касаційні скарги засудженого, якого не повідомили про розгляд питання щодо виправлення описки в судовому рішенні.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу засуджено за ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України. Іншою ухвалою апеляційним судом було виправлено описку, допущену в резолютивній частині повного тексту вказаної вище ухвали.
У касаційних скаргах засуджений зазначав, що апеляційний суд не ухвалив рішення за результатом розгляду його апеляційної скарги, а також при розгляді питання про виправлення описки не повідомив учасників судового провадження про дату, час і місце судового розгляду.
Верховний Суд вказав, що апеляційний суд у вступній та мотивувальній частині ухвали заначив про надходження обох апеляційних скарг, дослідив їх, однак у резолютивній частині ухвали апеляційного суду, яка міститься у матеріалах провадження, не вказано, до якого висновку дійшов суд апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги засудженого, а лише про те, що апеляційна скарга захисника залишена без задоволення, а вирок місцевого суду – без зміни. Те саме вказано у повному тексті оскаржуваної ухвали апеляційного суду, внесеному до ЄДРСР.
При цьому у ЄДРСР містяться дві резолютивні частини вказаної ухвали апеляційного суду, в яких на відміну від повного тексту ухвали міститься вказівка на те, що й апеляційна скарга засудженого також залишена без задоволення.
Читайте також: Якщо описку у вироку виправлено ухвалою того суду, який його постановив, скасовувати вироку через допущення описки немає підстав
До того ж у резолютивних частинах указаних двох ухвал апеляційного суду вказано інший склад суду.
Враховуючи це, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам п. 3 ст. 1 ст. 419 КПК України, оскільки мотивувальна частина ухвали не відповідає її резолютивній частині.
Крім того, апеляційний суд при постановленні ухвали про виправлення описки допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 379 КПК України питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Однак, апеляційний суд, не здійснивши жодних дій для повідомлення засудженого про розгляд питання щодо виправлення описки, розглянув справу з постановленням судового рішення. Будь-яких даних про повідомлення засудженого в матеріалах справи немає.
Більше того, навіть у переліку осіб, яким апеляційний суд мав повідомити про судове засідання щодо виправлення описки, засуджений не згаданий взагалі, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 379 та ч. 2 ст. 412 КПК України, й відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення касаційним судом. В цьому аспекті колегія суддів з метою дотримання єдності судової практики слідує позиції, викладеній у постанові ККС ВС від 22 липня 2021 р. у справі № 234/8904/20.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд скасував ухвали апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
