Судова практика
Водій, який порушив ПДР в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням
15 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 170/667/21 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, який посилався на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК.
Вироком районного суду особу засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило (заподіяло) потерпілому тяжкі тілесні ушкодження) із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років.
Задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, апеляційний суд скасував вирок у частині призначення покарання та постановив новий вирок, яким призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, та на підставі ст. 75, 76 КК звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що приймаючи рішення про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, апеляційним судом проігноровано той факт, що порушення ПДР, що призвели до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, засудженим вчинено в стані алкогольного сп’яніння та стало підставою для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286-1 КК, що виключає можливість застосування положень ст. 75 КК при призначенні останньому покарання.
Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не виклав обґрунтування співмірності призначеного засудженому покарання вчиненому ним кримінального правопорушення, передбаченого, враховуючи, що призначене йому покарання у виді штрафу в силу ст. 51 КК посідає перше місце у системі кримінальних покарань та вважається найбільш м`яким.
За результатами нового розгляду апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що призначене судом покарання у виді штрафу не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок його м`якості.
Водночас, апеляційний суд дійшов висновку, що за встановлених у даному провадженні обставин в умовах воєнного стану можливо не враховувати обмеження, визначені ч. 1 ст. 75 КК, та вирішивши, що виправлення та перевиховання фігуранта можливе без ізоляції від суспільства, на підставі ст. 75 КК звільнив останнього від відбування основного покарання з покладенням на нього певних обов’язків.
Однак, поза увагою апеляційного суду залишилось те, що вчинення дорожньої транспортної пригоди водієм, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння, унеможливлює звільнення його від призначеного покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК, оскільки зазначеною статтею передбачена заборона у його застосуванні.
Отже, Верховний Суд вирок апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
