Судова практика
Вразі відчуження спадкового майна особи, яка не мала спадкоємців, територіальна громада має право лише на відшкодування його вартості за ринковими цінами
1 березня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 320/10856/18 задовольнив касаційну скаргу покупця спірної квартири, застосувавши аналогію закону.
Керівник місцевої прокуратури, який діяв в інтересах держави в особі міської ради, звернувся до суду із позовом до покупця квартири про визнання спадщини відумерлою та витребування майна, мотивуючи вимогу тим, що позивача позбавлено права власності на спірне майно поза його волею. Після смерті власника, який не мав спадкоємців, квартиру було продано за підробленими документами, а тоді перепродано відповідачу.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов, керувався ст. 215, 346, 388, 655, 658, 1268 ЦК України.
Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд зазначив, що спір у цій справі виник щодо захисту інтересу територіальної громади на майно, яке за своїм статусом та у зв`язку з відсутністю спадкоємців особи, яка померла, може бути визнане відумерлою спадщиною відповідно до положень ст. 1277 ЦК України та гл. 9 ЦПК України.
Читайте також: Виконання вимоги кредитора щодо погашення боргу спадкодавця не має призводити до безпідставного погіршення майнового стану спадкоємців
Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі підлягає застосуванню аналогія закону, що регулює подібні правовідносини, зокрема положення ст. 1280 ЦК України, виходячи з таких міркувань.
Інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі. Такі правовідносини є подібними до спадкових, хоч до них у цілому не належать. На користь цього висновку свідчить також розміщення норм права про можливість визнання спадщини відумерлою саме у книзі шостій ЦК України «Спадкове право».
Відтак захист інтересу територіальної громади щодо відумерлого майна повинен регулюватись та здійснюватися таким самим способом, виходячи з тих самих принципів, як і можливість захистити своє право спадкоємцем, який своєчасно спадщину не прийняв, вона була визнана відумерлою та продана іншій особі.
Стаття 1280 ЦК України передбачає, що якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі ж продажу такого майна спадкоємець має право на грошову компенсацію.
Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті. А відтак, застосовуючи аналогію закону, й територіальна громада в разі відчуження спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, або незбереження цього майна, на користь добросовісного набувача, має право на отримання лише грошової компенсації.
Саме таким має бути спосіб захисту порушеного інтересу територіальної громади та спосіб відновлення її інтересу на спадкове майно за відсутності спадкоємців (ст. 16 ЦК України) та у разі продажу спадкового майна іншій особі, якщо остання є добросовісним набувачем.
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 вересня 2022 р. у справі № 125/2157/19 та в постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2018 р. у справі № 127/7029/15-ц, розв’язуючи правову проблему розміру грошової компенсації при відчужені майна та стягненні такої компенсації при поділі майна подружжя.
У цій справі встановлено, що міська рада не є власником або законним користувачем спірного майна, яке незаконно вибуло з його володіння, а тому у неї немає підстав для витребування майна на свою користь як неволодіючого власника або користувача, а відтак заявлені позовні вимоги керівника місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі міської ради, про витребування майна задоволенню не підлягають.
Таким чином, Верховний Суд рішення міськрайонного суду та постанову апеляційного суду скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підготував Леонід Лазебний
