Судова практика
Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя не може ставитися в залежність від отримання свідоцтва про право на спадщину
17 березня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/36415/18 задовольнив частково касаційну скаргу позивачки, якій було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя після смерті її чоловіка.
Жінка звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса, треті особи: ТОВ, інші особи, про визнання незаконною постанови приватного нотаріуса та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи вимоги тим, що вказана постанова нотаріуса порушує її право власності і суперечить положенням чинного законодавства.
24 квітня 2018 р. позивачка звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу. 19 вересня 2018 р. вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, проте 20 вересня 2018 р. приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивовану тим, що не закінчився шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Рішенням районного суду позов задоволено частково та зобов`язав приватного нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Апеляційний суд рішення скасував і відмовив у задоволенні позову з тих мотивів, що в законодавстві чітко передбачено порядок та умови видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя після смерті одного з них з обов`язковим повідомленням про це спадкоємців померлого, коло яких нотаріусом визначається після спливу визначеного законом шестимісячного строку, а позивачка звернулася з заявою до сплину шестимісячного строку.
У касаційній скарзі позивачка наполягала, що видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, в жодному разі не може ставитись в залежність від отримання свідоцтва про право на спадщину.
Верховний Суд вказав, що аналіз ст. 71 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваної постанови нотаріуса) свідчить, що законодавець не пов`язує видачу свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя із спливом строку на прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 р. у справі № 130/2319/17-ц вказано, що: «статтями 34, 71 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. Отже, потрібно розрізняти ситуації, коли майно, зареєстроване за одним із подружжя на праві власності, є об`єктом права спільної сумісної власності, та коли таке майно, є особистою власністю одного із подружжя.
Після смерті одно із подружжя, відкривається спадщини тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майно, не входить до складу спадщини. Отже, той з подружжя, хто є живим, реалізуючи свої права як спадкоємець, має право подати заяву про прийняття спадщини (чи відмови у її прийнятті), а також заяву про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя».
У справі, що переглядалася, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя здійснюється нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину та не може ставитись в залежність від отримання свідоцтва про право на спадщину. Встановивши, що відсутні підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, суд першої інстанції правильно задовольнив позовну вимогу про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса від 20 вересня 2018 р. про відмову у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в цій частині.
Тлумачення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції.
Отже, суд першої інстанції неправильно задовольнив позовну вимогу про зобов`язання приватного нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, а суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні цієї позовної вимоги з інших мотивів (як похідної вимоги).
Підготував Леонід Лазебний
