Судова практика
Висловлення погрози під час вчинення розбійного нападу не обмежується певними словами про можливе застосування насильства
24 травня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 706/882/19 задовольнив частково касаційну скаргу засудженого, вказавши, що за установлених фактичних обставин кримінального провадження дії особи за ч. 2 ст. 187 КК кваліфіковано правильно.
Фігурант, перебуваючи в будинку, діючи повторно, таємно, викрав з гаманця, який належить потерпілому, гроші в сумі 1800 грн. Крім того, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до магазину, де, погрожуючи іншому потерпілому ножем, заволодів грошима в сумі 305 грн.
Вироком місцевого суду його було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК.
Апеляційний суд змінив вирок суду в частині призначеного покарання, залишивши незмінним вказане судове рішення у частині кваліфікації дій обвинуваченого.
У касаційній скарзі засуджений вказував на безпідставність його засудження за ч. 2 ст. 187 КК, оскільки він не погрожував потерпілій та не застосовував до неї насильства, небезпечного для її життя та здоров’я.
Верховний Суд відхилив його доводи та зазначив, що з об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу.
При цьому форма висловлення погрози не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства, вона має місце і тоді, коли винна особа, зокрема своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об’єктивно може розцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров’ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження склалося.
Читайте також: Колекторам заборонили нецензурну лексику, погрози та грубий тон
У цій справі потерпіла під час її допиту в суді першої інстанції та при проведенні за її участю слідчого експерименту чітко і послідовно вказувала, що бачила в руці особи ножа, коли той перебував у магазині і викрадав гроші, і вона тримала його за цю руку, щоб він не застосував до неї ножа. Підстав сумніватися в показаннях потерпілої у судів попередніх інстанцій не було, оскільки ці показання були послідовними і узгоджувалися між собою та з обставинами, встановленими у кримінальному провадженні, з чим погодився і Верховний Суд.
Місцевий суд на підставі досліджених ним доказів установив, що нападник, маючи при собі ножа, вичікуючи зручний час, коли не буде в магазині людей, закрив за собою двері, зайшов до приміщення магазину, де перебувала потерпіла, і, тримаючи в руках ніж, таким чином демонструючи його останній, що вона об’єктивно сприйняла як реальну загрозу, викрав гроші, належні власниці магазину.
Читайте також: Розбійний напад у приміщенні з вільним доступом не є проникненням у таке приміщення
Тому Верховний Суд визнав, що за вказаних установлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії особи за ч. 2 ст. 187 КК кваліфіковано правильно.
Факт відсутності вербального висловлювання – погроз до потерпілої та незастосування до неї насильства, небезпечного для життя і здоров’я, не виключає в його діях складу інкримінованого йому злочину.
Підготував Леонід Лазебний
