Connect with us

Законодавство

Колекторам заборонили нецензурну лексику, погрози та грубий тон

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» № 2133.

Законопроектом визначається поняття колекторська діяльність, як професійна діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, що здійснюється суб’єктами врегулювання такої заборгованості спрямована на добровільне погашення боржником на користь кредитора простроченої заборгованості за грошовими зобов’язаннями шляхом усної, письмової взаємодії з ним, його представником (представниками) (в тому числі з використанням електронного чи іншого технічного засобу зв‘язку, проведення телефонних переговорів з боржником, надсилання письмових повідомлень боржнику, у тому числі в рамках обов’язкового досудового порядку врегулювання спору, повідомлення боржника про наявність заборгованості за допомогою автоінформатора).

Під час організації та здійснення колекторської діяльності згідно із законопроектом, забороняється, зокрема:

  • здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію, використовувати силу, насильство, погрози здійснити незаконні або неправомірні дії та/або використовувати образи особистої гідності  стосовно боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи;
  • використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника (його представників), використовувати грубий тон розмови, а також вчиняти інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, по відношенню до боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи;
  • використовувати будь-які інші засоби, які мають характер залякування;
  • умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується простроченої заборгованості;
  • надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження;
  • висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо здійснення противоправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника;
  • приймати доручення на врегулювання простроченої заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення;
  • введення боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості.

Законодавство

Підпис клієнта та касира під час обміну валюти буде не потрібен

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 04 січня 2019 року № 16 та втрату чинності постановою Правління Національного банку України від 17 лютого 2005 року № 54» від 17 січня 2020 р. № 10.

Змінами передбачено створення під час здійснення валютно-обмінних операцій електронних розрахункових документів, які матимуть таку ж форму та зміст як і їх паперові аналоги.

Також змінюються вимоги до розрахункових документів РРО під час здійснення валютно-обмінних операцій. Так, у ньому більше не потрібно буде зазначати інформацію про крос-курс та проставляти такі додаткові реквізити:

  • підпис клієнта;
  • підпис працівника уповноваженої установи, яка отримала відповідну ліцензію НБУ;
  • відбиток штампа.

Зазначені зміни набирають чинності з 19 квітня 2020 р.

Крім цього, втрачає чинність постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України» від 17 лютого 2005 р. № 54.

Читати далі

Законодавство

Банки мають надавати повну інформацію про вартість споживчого кредиту

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» від 16 січня 2020 р. № 8.

Відповідно до змін у додатку 1 Правил до вартості споживчого кредиту, залежно від його виду та за наявності додаткових та супутніх послуг третіх осіб, банки повинні включати вартість страхових та податкових платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги державних реєстраторів, оцінювачів тощо, які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

У разі відсутності інформації про вартість додаткових та супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання споживчого кредиту, для надання такої інформації враховуються вимоги законодавства про споживче кредитування щодо визначення вартості цих послуг відповідно до їх орієнтовної вартості.

Читати далі

Законодавство

Самостійно змінити по батькові можна буде з 16 років

Комітет з питань молоді і спорту рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові» № 2450, оскільки його ухвалення забезпечить реалізацію права громадян України на вільний розвиток особистості, що включає в себе право змінювати по батькові.

Як ми вже писали, законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів щодо права особи віком старше 16 років на власний розсуд змінювати своє по батькові, а з 14 років за згодою батьків, або за згодою одного з батьків у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері (нова редакція ст. 295 ЦК).

Враховуючи тенденцію поширення сімейних спорів між батьками, від яких, насамперед, страждають діти, в Комітеті визнали за доцільне вилучити норму щодо права дитини віком від чотирнадцяти до шістнадцяти змінювати по батькові, оскільки ця норма радше сприятиме конфліктам. Тим більше, спір у суді може затягнутися на ті ж два роки, аж поки дитина зможе самостійно вирішувати це питання.

Водночас, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини під час засідання Комітету запропонував дозволити дітям самостійно змінювати по батькові з чотирнадцяти років, оскільки саме з чотирнадцяти років дитина має право отримувати паспорт громадянина України.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.