Судова практика
Висновок експерта, свідоцтво якого було анульовано на момент проведення експертизи, є неналежним та недопустимим доказом
2 лютого 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 721/265/17 задовольнив касаційну скаргу прокурора, вказавши, що рішення суду першої інстанції про призначення додаткової експертизи є безпідставним, оскільки висновки попередніх експертиз не суперечили один одному.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу визнано невинуватою та виправдано у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд, виправдовуючи особу, всупереч вимогам КПК, визнав належним і допустимим доказом висновок експертизи, складений експертом, який на цей час вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності і позбавлений кваліфікації експерта, та поклав цей доказ у основу виправдувального вироку, в той же час безпідставно визнав недопустимими протилежні за змістом висновки експертиз.
Проаналізувавши положення ст. 69 КПК, ст.ст. 9–11 Закону «Про судову експертизу», Верховний Суд дійшов висновку, що не може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов’язків судового експерта особа, на яку накладалося дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта.
Як вбачається з картки атестованого судового експерта, рішенням ЦЕКК його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта з анулюванням свідоцтва.
Незважаючи на наведене, місцевий суд виніс ухвалу про доручення цьому експерту проведення додаткової судово-будівельної експертизи. Перевіркою матеріалів провадження установлено, що експерт листом попередив місцевий суд про неможливість надання висновку будівельно-технічної експертизи у зв’язку з достроковим закінченням його експертної діяльності, а також звернув увагу суду на те, що у штаті судово-експертної фірми відсутні інші спеціалісти відповідної кваліфікації для проведення будівельно-технічної експертизи. Проте місцевий суд повторно надіслав йому для виконання копію ухвали про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.
Тобто всупереч вимогам ст. 11 Закону «Про судову експертизу» залучив до проведення судової експертизи та виконання обов’язків судового експерта особу, на яку накладалося дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта. Отримавши від висновок додаткової судово-будівельної експертизи, місцевий суд, порушуючи ст.ст. 84, 86, 101, 102 КПК, визнав його належним і допустимим доказом та поклав в основу виправдувального вироку.
Крім того, Верховний Суд вказав, що висновки суду першої інстанції про визнання недопустимими доказами висновків будівельно-технічної експертизи з фототаблицею, складених іншим експертом, та висновку судової комплексної інженерно-технічної експертизи, складеного іншими експертами, неспроможними.
На порушення вимог ст.ст. 242, 332 КПК, суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано прийняв рішення про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, оскільки попередні висновки експертиз, які містяться у матеріалах провадження, не суперечили один одному та не існувало достатніх підстав вважати такі висновки експертів необґрунтованими, неповними чи неправильними.
Отже, Верховний Суд вирок суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду скасуванню та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
