Судова практика
Якщо договір оренди є нікчемним, з орендаря можна стягнути кошти за користування безпідставно набутим майном
8 грудня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/9443/17 частково задовольнив касаційну скаргу відповідача, який посилався на нікчемність укладеного сторонами правочину через відсутність його нотаріального посвідчення.
Орендодавець звернувся позовом до ФОП про повернення боргу за договором оренди нежитлового приміщення, оскільки відповідач не сплатив суму орендної плати.
Рішенням районного суду позов задоволено.
Читайте також: Підстави для стягнення збитків та повернення безпідставно набутого майна є відмінними та врегульовані різними нормами права
Апеляційний суд рішення районного суду змінив в частині стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, зменшивши її розмір, в іншій частині – залишив без змін, зазначивши, що оскільки предметом оренди було нежитлове приміщення багатоквартирного будинку, а не будівля або інша капітальна споруда, суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на нікчемність укладеного сторонами правочину через відсутність його нотаріального посвідчення з посиланням на ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 793 ЦК України.
Розглянувши касаційну скаргу ФОП, Верховний Суд вказав, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 793 ЦК України в редакції, чинній станом на 22 травня 2014 р.).
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793 ЦК України в редакції, чинній станом на 22 травня 2014 р.).
У справі, що переглядалася відповідно до договору оренди в оренду передано нежитлове приміщення; договір оренди нотаріально не посвідчений, а тому є нікчемним.
За таких обставин неправильним є висновок судів про стягнення заборгованості на підставі нікчемного договору оренди.
При цьому особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).
Читайте також: Плата за землю з власника нежитлового приміщення у житловому фонді
Тлумачення ст. 1212 ЦК України дозволяє зробити висновок, що до безпідставно набутого майна набувача, з урахуванням розумності, належить користування чужим майном (майном потерпілого). Причому потерпілий, якому належить майно, що ним користувався набувач, має право вимагати від набувача повернення такого збагачення.
У справі, що переглядалася: позивач пред’явив позов про стягнення з відповідача коштів за користування нежитловим приміщенням. Відповідач факт користування вказаним приміщенням не заперечував, як і узгоджений сторонами розмір плати за таке користування, посилаючись лише на втрату доказів проведення розрахунків за орендоване майно та нікчемність договору оренди.
За таких обставин, а також з необхідністю врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2020 р. у справі № 910/18279/19, Верховний Суд судові рішення змінив у мотивувальній частині та в частині вказівки в резолютивній частині про стягнення заборгованості за договором оренди, а в іншій частині – залишив без змін.
Підготував Леонід Лазебний
