Судова практика
Якщо передання дитини батькам або одному з них буде суперечити її інтересам, суд може відмовити в поверненні їм дитини від інших родичів
11 грудня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 373/120/23 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, який мав переважне право на особисте виховання дитини.
Рідний батько дитини звернувся до суду з позовом, у якому просив відібрати малолітню доньку у відповідачів та передати йому, оскільки мав намір забрати дитину до м. Харкова за місцем свого проживання.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що на теперішній час буде суперечити інтересам дитини її відібрання у тітки, як особи, в сім’ї якої вона проживає.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що відносно доньки він не позбавлений батьківських прав і, відповідно до вимог ст. 150 СК України, саме на нього покладено обов’язок піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 151, ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Дитина не може бути повернута одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров’я і морального виховання (постанова Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі № 400/936/18).
У цій справі спір виник між батьком дитини та, зокрема, тіткою дитини, в сім’ї якої проживає донька позивача, щодо відібрання малолітньої та передання її батькові.
Читайте також: У разі зміни місця проживання дитини до ухвалення судового рішення один з батьків зможе подати позов про її відібрання
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду та погоджуючись із його висновками, не звернув увагу на те, що позивач єдиний із батьків малолітньої, має переважне право, в тому числі й перед тіткою (бабою, дідом) дитини, на особисте виховання дитини та на спільне проживання з нею.
Право батьків на виховання дитини є переважним перед будь-якими особами, в тому числі й близькими родичами, й як виключення з цього загального правила, у випадку встановлення, що передача дитини батькам або одному з них буде суперечить її інтересам, суд може відмовити у поверненні дитини.
Суди не перевірили наявність передбачених ст. 163 СК України обставин, які б свідчили про те, що відібрання неповнолітньої від відповідачів та передання її рідному батьку суперечитиме інтересам дитини.
Тому Верховний Суд постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про відібрання малолітньої дитини скасував і передав справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
