Якщо строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив, заява про видачу дубліката цього документа вважається поданою у межах встановленого для пред’явлення його до виконання строку

21 серпня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 2-836/11 за заявою правонаступниці за позовом фізичної особи про поділ майна.

22 березня 2011 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: поділити житловий будинок між співвласниками, а також визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою. Дружина позивача померла. Житловий будинок належав їй  згідно зі свідоцтвом про право власності.

Біляївський районний суд Одеської області позов задовольнив та стягнув з відповідачки на користь позивача шляхом заліку грошову компенсацію у розмірі 31 230 грн з урахуванням різниці у частках, суми сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

5 серпня 2011 р. Біляївський районний суд Одеської області видав два виконавчі листи. 12 серпня 2011 р. державний виконавець відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з відповідачки на користь позивача 31 320,00 грн.

9 червня 2016 р. у зв’язку зі смертю позивача Біляївський районний суд Одеської області постановив ухвалу, якою замінив сторону виконавчого провадження, а саме замінив стягувача (позивача) заявницею як його правонаступником.

17 січня 2018 р. заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просила видати у справі № 2-836/11 дублікат виконавчого листа про стягнення з відповідачки на її користь 31 320,00 грн та поновити строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання через поважність причин його пропуску.

1 березня 2018 р. ухвалою Біляївського районного суду Одеської області, залишеною без змін апеляційним судом, вказану заяву задоволено.

7 грудня 2019 р. відповідачка подала касаційну скаргу, яку мотивувала тим, що з часу закінчення виконавчого провадження минуло 6 років, а закон встановив трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

29 травня 2019 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи тим, що суди, зокрема: поновлюють строк для пред`явлення дубліката виконавчого документа до виконання та видають такий дублікат (справи № 61-2290ск18, № 61-37133ск18, № 61-14586ск18, № 6/256); відмовляють у поновлені строку та у його видачі (справи № 61-1387ск19, № 759/6388/16-ц).

Розглянувши справу, Велика Палата зазначила, що стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у ч. 2 ст. 24 Закону № 606-XIV).

У разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у ч. 1 ст. 329 ГПК України). Відповідно до пп. 17.4 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у пп. 19.4 п. 1 розд. «Перехідні положення» ГПК України).

Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред’явлення цього документа до виконання.

Тому рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у поновленні строку для пред’явлення наказу до виконання касаційному оскарженню не підлягають. З огляду на те, що суд першої інстанції не поновив строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання, у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не було підстав вважати, що строк, встановлений для пред’явлення наказу до виконання, не сплив, а тому суд дійшов висновку, що дублікат виконавчого документа може бути виданий лише у разі звернення із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення такого документа до виконання.

Велика Палата постановила, що підстави для відступу від зазначеного висновку Касаційного господарського суду відсутні, оскільки у разі пропуску стягувачем строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання зазначений висновок не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред’явлення такого документа до виконання.

Тобто, якщо строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред’явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути