Судова практика
Якщо суд в рішенні про встановлення побачення стягувача з дитиною визначив графік побачень, виконавець не вправі самостійно його змінювати
5 квітня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 210/529/19 задовольнив частково касаційну скаргу представника стягувача, який посилався на необґрунтовану зміну виконавцем способу участі батька у вихованні дитини.
Державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У зв’язку з подальшим невиконанням боржником вищевказаного судового рішення, стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про відновлення виконавчого провадження на підставі ч. 6 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою державного виконавця виконавче провадження було відновлено на підставі заяви стягувача, а за результатами перевірки державний виконавець виніс постанову про встановлення часу і місця побачень з дитиною.
Стягувач звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, вказавши, що державний виконавець не має права змінювати встановлений у судовому рішенні спосіб участі батька у вихованні дитини.
Читайте також: Місія здійсненна: як виграти сімейний спір без висновку органу опіки та піклування
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, у задоволенні скарги відмовлено з тих мотивів, що фактично рішення суду не визначало місце зустрічей батька з дитиною, а його визначення покладено на державного виконавця.
У касаційній скарзі представник стягувача зазначав, що державний виконавець не визначив в оскарженій постанові час та місце побачень, а визначив лише час для дистанційного спілкування з дитиною у телефонному режимі без фізичних побачень усупереч встановленому судом способу участі батька у вихованні дитини.
Верховний Суд вказав, що специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Протилежне свідчитиме про несвоєчасне і неповне вчинення виконавчих дій виконавцем під час виконання рішення суду.
Цей правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2022 р. у справі № 753/11909/21.
Відмовляючи у задоволенні вимог скарги про визнання протиправними дій державного виконавця, які полягають у визначенні у постанові часу і місця побачень з дитиною, а саме: на час перебування її з дитиною за кордоном, спілкування дочки та батька щонеділі за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв’язку, тобто не відповідно до рішення суду та виконавчого листа, виданого районним судом, суди першої та апеляційної інстанцій, помилково вважали, що фактично рішення суду не визначало місце зустрічей батька з дитиною.
Рішенням районного суду усунуто перешкоди з боку матері у спілкуванні з дочкою та визначено спосіб участі батька у вихованні дочки до її повноліття, встановивши, зокрема: періодичність та тривалість зустрічей щосуботи або щонеділі з 12.00 год до 17.00 год на нейтральній території у межах м. Кривого Рогу в присутності матері дитини, у подальшому за домовленістю між батьками.
Рішення районного суду боржником виконувалося, однак після 24 лютого 2022 р. його виконання, а саме фізичні зустрічі дитини з батька унеможливлені, оскільки боржник вжив заходів щодо забезпечення безпеки дитини, її гармонійного розвитку на період воєнного часу.
З огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.
Читайте також: Позбавлена батьківських прав біологічна матір не має права на побачення з дитиною
Разом з тим, у п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені цим Законом, у тому числі виконавець має дотримуватись вимог ч. 1 та 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» про забезпечення побачень стягувача з дитиною у час та місці, визначеному рішенням суду.
Отже, у цій категорії спорів під час виконання виконавчого листа має враховуватися зміст і резолютивна частина рішення про встановлення способу і порядку участі одного з батьків у вихованні дитини.
Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій фактично погодилися із здійсненим виконавцем переглядом рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таких дій державним виконавцем вчинено не було.
Отже, Верховний Суд ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасував і ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення скарги.
Підготував Леонід Лазебний
