Судова практика
За зміст довідки про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях несе командир підрозділу, до якого було відряджено військовослужбовця
11 квітня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/3153/23 залишив без задоволення касаційну скаргу військової частини, яка посилалась на відсутність документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Військовослужбовець звернувся до суду з позовом до військової частини, вважаючи, що відповідач не виплатив йому в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов частково з тих мотивів, що за періоди з 1 по 30 вересня 2022 р. та з 1 по 10 жовтня 2022 р. позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах.
Відповідач у касаційній скарзі, зокрема, стверджував, що позивач знаходився у відрядженні до іншої частини, якою не було надано документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Верховний Суд вказав, що з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 7 березня 2022 р. № 248/1217, від 25 березня 2022 р. № 248/1298, від 18 квітня 2022 р. № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 1 червня 2022 р.), окреме доручення від 23 червня 2022 р. № 912/з/29.
В окремому дорученні № 912/з/29, яке діяло протягом періоду, за який судом задоволені позовні вимоги, Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець (п. 3 окремого доручення).
За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абз. 3 п. 3 та абз. 4 п. 4 окремого доручення № 912/з/29.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 р. у справах № 560/3159/23 та № 560/3141/23.
За обставинами цієї справи, згідно з довідкою військової частини від 5 жовтня 2022 р. позивач брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: з 1 вересня 2022 р. по 30 вересня 2022 р. Крім того, відповідно до довідки військової частини від 4 листопада 2022 р. позивач брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 1 жовтня 2022 р. по 10 жовтня 2022 р.
Судами попередніх інстанцій не встановлено невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених ст. 73-75 КАС України,.
При цьому порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
