Судова практика
Залучення до конфіденційного співробітництва є однією з організаційних умов проведення слідчих або розшукових дій, а не самою такою дією
23 травня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 758/5719/16-к залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який посилався на недопустимість постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину.
Вироком місцевого суду фігуранта засуджено за ч. 1 ст. 368 КК, апеляційний суд на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнив засудженого від призначеного покарання у зв’язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що в основу обвинувального вироку судом першої інстанції покладено низку недопустимих доказів, зокрема постанову прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину, оскільки в ній не викладено обставин, які свідчать про відсутність під час НСРД провокування на вчинення злочину; відсутнє процесуальне рішення про залучення особи до проведення слідчої дії, а також про залучення коштів спеціального рахунку.
Читайте також: Провокація злочину. Деякі останні позиції Верховного Суду
Верховний Суд вказав, що постанова прокурора не може розглядатися з погляду допустимості, оскільки стосується лише доказів, тобто відомостей, на підставі яких встановлюються обставини події і інші важливі для справи обставини.
Якщо розглядати цей довід захисту у контексті допустимості результатів НСРД, то Верховний Суд зазначив, що в постанові детально викладено отриману від особи інформацію щодо обставин, які давали прокурору достатні підстави вважати, що готується злочин.
Для встановлення факту провокації злочину необхідно з’ясувати, чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції попри відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів.
Проаналізувавши наведені у заяві особи та його поясненнях відомості, прокурор на час ухвалення постанови не встановив у діях заявника або органів правопорядку ознак підбурювання до вчинення злочину, про що зазначив у своїй постанові.
Читайте також: Детективи проти оперів: обвинувальний вирок ВАКС двом співробітникам СБУ
Щодо залучення особи до конфіденційного співробітництва, то це є не слідчою або розшуковою дією, а однією із організаційних умов проведення слідчих або розшукових дій. Стаття 275 КПК, дозволяючи використовувати конфіденційне співробітництво для розслідування злочинів, не передбачає форму, у якій має відбуватися залучення таких осіб. Враховуючи характер конфіденційного співробітництва, орган розслідування сам визначає форми і способи його організації з урахуванням потреб розслідування, необхідності запобігти розголошенню факту і деталей такого співробітництва тощо.
Оскільки КПК не містить вимоги щодо оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД, тому її відсутність у матеріалах провадження не є підставою для визнання результатів НСРД недопустимим доказом (постанова від 14 грудня 2022 р. у справі № 754/10882/17).
А беручи до уваги, що сторона захисту не заперечувала факту виявлення в службовому кабінеті обвинуваче6ного грошових коштів, які за кількістю, номіналом і серійними номерами купюр повністю відповідають коштам, ідентифікованим раніше відповідно до протоколу огляду, то відсутність відомостей про джерело походження цих коштів сама по собі не дає підстав визнати результати проведеної НСРД недопустимими доказами.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 15 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
