Судова практика
Залучення експертом для консультації іншого спеціаліста без процесуального рішення слідчого не є істотним порушенням вимог КПК
18 травня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 278/2038/17 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який просив визнати висновок експерта недопустимим доказом.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 121 КК.
У матеріалах кримінального провадження є висновок судово-медичної експертизи, який було надано, зокрема на підставі дослідження експертом рентгенологічного знімка кісток черепа потерпілого, що був наданий клінічною лікарнею, який захисник просить визнати недопустимим доказом.
Читайте також: Висновок експерта, свідоцтво якого було анульовано на момент проведення експертизи, є неналежним та недопустимим доказом
Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги захисника про те, що висновок судово-медичної експертизи містить суперечності, які не були усунуті судами попередніх інстанцій, а отже, є недопустимим доказом, оскільки вказані доводи перевірялися судом апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Зокрема апеляційний суд зазначив, що цей висновок експерта був досліджений судом першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 95–97 КПК та оцінений у сукупності з іншими доказами. В апеляційного суду не виникло будь-яких сумнівів з приводу достовірності та обґрунтованості даного експертного висновку. Істотних суперечностей між висновком експерта та фактичними обставинами, встановленими судом, не було встановлено.
Читайте також: У справах про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту водіями автотехнічна експертиза не є обов’язковою
Апеляційний суд перевіряв доводи захисника про те, що судовий експерт усупереч вимогам кримінального процесуального закону самостійно витребував з обласної лікарні додаткові матеріали – протокол рентгенологічного дослідження. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судово-медичну експертизу на підставі постанови старшого слідчого провів лікар – судово-медичний експерт, який дав направлення потерпілому до лікаря-рентгенолога з приводу опису рентгенологічних знімків.
Верховний Суд не прийняв доводів захисника про те, що, врахувавши думку лікаря-рентгенолога, який підтвердив наявність у потерпілого перелому кісток склепіння черепа, експерт діяв усупереч приписам ч. 4 ст. 69 КПК і збирав докази за власною ініціативою.
Читайте також: Визначення випадків обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні не підлягає розширеному тлумаченню
Отже, у цьому випадку залучення експертом для консультації іншого спеціаліста без процесуального рішення слідчого не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК і автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом.
Також судово-медичного експерта було попереджено про відповідальність за відмову чи ухилення від надання висновку, за надання завідомо неправдивого висновку за ст.ст. 384, 385, 387 КК.
За висновком ВС підстав для сумніву в компетентності або неупередженості експерта судами нижчих інстанцій не було встановлено, не було наведено таких і в касаційній скарзі захисника.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11 травня 2021 р. у справі № 711/2233/18.
Підготував Леонід Лазебний
