Судова практика
Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили без будь-яких законних підстав та заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження свідчить про перевищення службових повноважень
14 липня 2026 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 344/8185/19 залишив без змін рішення судів, якими патрульного поліцейського було визнали винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 365 КК.
За матеріалами провадження під час пішого патрулювання поліцейський застосував до потерпілого фізичну силу, чим спричинив йому фізичний біль та спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров’я.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що засуджений як співробітник патрульної поліції діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог статей 34, 44 Закону «Про Національну поліцію», оскільки за наявності підозри він мав право на проведення поверхневої перевірки, а також на застосування фізичної сили, у тому числі спеціальних прийомів боротьби, з метою забезпечення особистої безпеки.
Верховний Суд вказав, що співробітники патрульної поліції під час патрулювання з метою охорони громадського порядку мають право здійснювати поверхневу перевірку, за наявності достатніх підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб (ст. 34 Закону «Про Національну поліцію»).
Водночас у цьому випадку поліцейський під час пішого патрулювання вулиць та дворів міста підійшов до двох чоловіків (свідка та потерпілого), які сиділи на дитячому майданчику, та не повідомивши про причини застосування превентивних заходів, сказав встати для проведення поверхневої перевірки та огляду. Потерпілий відмовився проходити такий огляд, сказав, що не має заборонених речей, повідомив, що готовий проїхати з нарядом у поліцейський відділок, однак категорично заперечує проти його огляду в дворі будинку, де він проживає багато років.
Патрульний повідомив, що відмовитися від огляду неможливо і здійснив залом руки потерпілого, внаслідок якого й було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час допиту в судах патрульний висував різні версії прийнятого ним рішення. Свідок, який разом із засудженим здійснював патрулювання, під час допиту в суді першої інстанції також не зміг назвати підстави проведення поверхневої перевірки потерпілого та іншої особи. В підсумку судами було встановлено, що у засудженого як патрульного поліцейського не було передбачених Законом підстав для проведення поверхневої перевірки свідка та потерпілого.
Суди обґрунтовано встановили, що подальші дії засудженого, а саме застосування до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої руки потерпілого з проведенням залому її за спину, були здійснені без будь-яких законних на те підстав та призвели до заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Отже, Верховний Суд в цій частині залишив судові рішення без змін та направив справу на новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, вказавши, що шкоду, завдану поліцейським під час виконання службових обов’язків унаслідок перевищення влади, відшкодовує держава, а не сам поліцейський особисто.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
