Судова практика
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем має місце лише за наявності прямого умислу та матеріальної шкоди
5 серпня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 433/383/19 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, вказавши, що якщо службова особа внесла неправдиві відомості у табель обліку робочого часу про відсутнього працівника, фактично виконуючи його обсяг роботи та отримуючи його заробітну плату, то це виключає кваліфікацію дій службової особи за ч. 2 ст. 191 КК.
Вироком місцевого суду особу виправдано за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК і цим самим вироком визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
За матеріалами справи, начальник метеостанції особисто складав, заповнював і підписував офіційні документи, а саме табелі обліку робочого часу про перебування техніка-метеоролога на роботі, в які вніс неправдиві відомості про відпрацьований працівником час, внаслідок чого останньому незаконно нараховано та виплачено заробітну плату. Таким чином, начальник метеостанції заволодів і розпорядився на свій розсуд грошовими коштами в сумі 60 209,14 грн.
Апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення і відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК вирок місцевого суду змінив – з мотивувальної частини вироку в формулюванні фабули кримінального правопорушення виключив вказівку про вчинення особою кримінального правопорушення «з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення».
У касаційній скарзі прокурор стверджував про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність і вважав неспроможним висновок суду про відсутність у діях начальника метеостанції корисливого мотиву (оскільки останній сам виконував роботу замість техніка-метеоролога).
Верховний Суд вказав, що виправдовуючи начальника метеостанції у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 191 КК, передбачає наявність лише прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.
Колегія суддів погодилася із судами попередніх інстанцій, що надані стороною обвинувачення докази всупереч доводам прокурора не доводять поза розумним сумнівом наявності у діях обвинуваченого прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
При цьому суди перевірили і взяли до уваги показання самого начальника метеостанції, зокрема те, що він частково визнав винуватість, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. У заволодінні чужим майном винуватості не визнав, пояснивши, що в 2016 р. до нього звернулася співробітниця, оскільки в її сім’ї склалася важка ситуація, яка привела до скрутного матеріального становища, у зв’язку з чим вона вирішила на деякий час виїхати за кордон з метою заробити грошей. На її прохання він вирішив допомогти, не звільнив її з посади, оскільки вона була цінним працівником. На період її відсутності він виконував відповідно до її посадових обов’язків усю покладену на неї роботу у свій вільний від основної роботи час (працював уночі через добу).
Заробітну плату, нараховану їй, він отримував сам, оскільки вважав, що правомірно заробив ці гроші. Показання начальника метеостанції узгоджуються з показаннями свідків, допитаних судом першої інстанції.
Апеляційний суд правильно встановив, що виконувана начальником метеостанції робота фактично мала ознаки сумісництва, оскільки була виконана у вільний від основної роботи час на тому самому підприємстві. Однак з огляду на те, що начальник метеостанції був керівником структурного підрозділу державної організації, а відповідно до п. 4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій від 28 червня 1993 р. № 43 і п. 4 постанови КМУ від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ, організацій і їх заступникам, а також керівникам структурних підрозділів таких підприємств, установ, організацій і їх заступникам заборонено, він допустив зловживання службовим становищем, яке, проте, не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди, що і було підтверджено представником потерпілого, який пояснив, що збитків обласному центру з гідрометеорології діями начальника метеостанції не спричинено, оскільки останній у повному обсязі виконав роботу, яку мала виконувати технік-метеоролог.
Отже, Верховний Суд визнав, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, судовий розгляд проведено повно та об’єктивно.
Підготував Леонід Лазебний
