Судова практика
Зазначення в судовому рішенні конкретних приміщень, з яких складається належна стороні частка спільної часткової власності, виходить за межі позову про поділ такої власності
14 грудня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 754/2060/17 змінив рішення місцевого суду, виключивши з його резолютивної частини посилання на конкретні приміщення, які складають частку у спільному майні.
Жінка звернулася до суду із позовом до чоловіка про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.
Позивачка зазначала, що за спільні кошти подружжя було придбано квартиру та два автомобілі, які зареєстровані на відповідача. Також внаслідок спільних трудових та грошових витрат подружжя здійснено невід’ємні поліпшення в будинку, що належить на праві власності відповідачу, унаслідок чого вартість нерухомості істотно збільшилася.
Суди розглядали справу неодноразово.
Позивачка відповідно до ч. 4 ст. 49 ЦПК України звернулась до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просила визнати 4/5 частин будинку спільною сумісною власністю та поділити в натурі, визнавши право власності по 2/5 частин будинку за кожним з подружжя.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, позов про поділ спільного майна подружжя задовольнив частково, зокрема, визначивши конкретні приміщення будинку.
Верховний Суд змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, вказавши, що статус об’єкта права спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Лише факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу об’єкта спільної сумісної власності подружжя.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 р. у справі № 214/6174/15-ц зроблено висновки, що за змістом ст. 62 СК України «… втручання у право власності може бути обґрунтованим та дотримано балансу інтересів подружжя у разі наявності у сукупності двох факторів: істотність збільшення вартості майна; таке збільшення вартості пов’язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником».
У цій справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний, надав оцінку поданим учасникам справи доказам та зробив обґрунтований висновок про те, що належна відповідачу 4/5 частина будинку після проведення реконструкції внаслідок спільних трудових та грошових затрат подружжя здобула поліпшення, яке призвело до істотного збільшення вартості майна, що не спростовано відповідачем.
Разом із тим, місцевий суд, з урахуванням пред’явленого позову про визнання права власності на частку, дійшов помилкового висновку про необхідність зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка (4/5).
Читайте також: Частка в праві спільної часткової власності не стосується конкретної частки спадкового майна
Спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб’єктів та єдністю об’єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Таким чином, зазначення в резолютивній частині судового рішення приміщень, з яких складається належна сторонам на праві часткової сумісної власності частка, є зайвим та таким, що виходить за межі пред’явленого позову.
Оскільки місцевий суд дійшов правильного по суті висновку щодо наявності підстав для визнання 4/5 частин спірного будинку спільним сумісним майном подружжя, Верховний Суд рішення місцевого суду змінив, виключивши з його резолютивної частини посилання на конкретні приміщення, які складають 4/5 частин будинку.
Підготував Леонід Лазебний
