Жодною нормою не визначено виключного права директора або головного бухгалтера на підписання розрахункового документа

Верховний Суд підтвердив, що оформлення рахунків-фактур особою, відповідальною за здійснення розрахунку, або особою, уповноваженою на це довіреністю, не суперечить вимогам законодавства.

30 січня 2018 р. Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 804/11813/13-а за касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 – 4 ст. 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що 31.07.2013 та 01.08.2013 декларантом на вимогу митниці було надано письмові пояснення з приводу виявлення розбіжностей та надано додаткові документи, серед яких, зокрема, довіреності на співробітників, які мають право підпису рахунків-фактур. Тобто вказані документи надавалися позивачем під час здійснення митного контролю та проведення процедури консультацій

В обох оскаржених судових рішеннях зазначено, що 31.07.2013 та 01.08.2013 декларантом на вимогу митниці було надано письмові пояснення з приводу виявлення розбіжностей та надано додаткові документи, серед яких, зокрема, довіреності на співробітників, які мають право підпису рахунків-фактур. Тобто вказані документи надавалися позивачем під час здійснення митного контролю та проведення процедури консультацій, що свідчить про суперечливість змісту судових рішень.

Щодо листа виробника від 17.04.2013 (про право підпису), то судами попередніх інстанцій останній враховувався лише в тій частині, на яку посилався відповідач у своєму рішенні. Натомість, у даному листі вказано, що підприємство має також декілька штатних працівників, наділених спеціальними повноваженнями на підписання тих чи інших документів, у тому числі рахунків-фактур.

Виходячи з цього, Верховний Суд постановив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, які ґрунтувалися на невідповідності підписів директора та головного бухгалтера підприємства.

Повний текст рішення.

Поділитися

Твітнути