Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

Нове перемир’я і стара війна. Головні підсумки саміту G20 для світу та України

Опубліковано

on

Днями в аргентинській столиці Буенос-Айресі завершився саміт лідерів країн Великої двадцятки. Перші особи двадцяти найбільш впливових держав світу вперше зібралися на зустріч у Південній Америці. Окрім офіційного порядку денного саміту, лідерам G20 довелося реагувати на найбільш гучні міжнародні події останніх тижнів і місяців — від вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашукджі до захоплення Росією трьох українських кораблів та їхніх екіпажів поблизу Керченської протоки.

Отже, про найбільш вагомі підсумки саміту та найважливіші дискусії, які провели світові лідери.

Міжнародний тиск на Росію через захоплення українських кораблів

За тиждень до того, як керівники країн G20 зібралися в Аргентині, загострення конфлікту між Україною і Росією стало однією зі світових топ-тем. Лідери більшості західних країн та організацій закликали Москву звільнити захоплених українських моряків — аналогічні вимоги російському президентові Володимиру Путіну довелося почути і на саміті G20.

Так, 1 грудня із Путіним у форматі робочого сніданку зустрілася канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка висловила занепокоєння загостренням у Керченській протоці і виступила на підтримку свободи судноплавства в Азовському морі. Найбільш важливим підсумком півгодинних переговорів за сніданком стала домовленість Москви та Берліна задіяти «нормандський формат» у вирішенні Керченської кризи тобто залучити до переговорів групу високопоставлених представників Німеччини, Франції, Росії та України. Крім того, питання про дії Росії Меркель обговорила і в ході особистої зустрічі із президентом США Дональдом Трампом. Президент Франції Еммануель Макрон також порушив цю тему України в ході переговорів з Путіним, зажадавши від нього звільнити узятих в полон українців.

Ідею вирішення ситуації із захопленням українських моряків у «нормандському форматі» підтримав і турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган, якого раніше називали можливим посередником у цьому конфлікті. На полях саміту в Аргентині Ердоган висловив сподівання, що Київ, Москва, Париж та Берлін зможуть знайти вихід із ситуації, спровокованої агресією Росії. «Я поговорив із президентами РФ і України Володимиром Путіним та Петром Порошенком з приводу цього інциденту. Сподіваюся, що чотири країни проведуть між собою зустріч, і на ній почнеться новий процес з метою врегулювання цієї ситуації», — заявив Ердоган.

Президент України вже заявив, що офіційний Київ готовий до такого формату переговорів. «Ця пропозиція попередньо була узгоджено зі мною під час телефонної розмови із канцлером Німеччини, і ми, безумовно, візьмемо участь у зустрічі «нормандського формату» на рівні політичних радників, на якій ми поставимо термінове питання — вимогу до РФ повернути наших військових, кораблі і відкрити Керченську протоку», — заявив П. Порошенко в інтерв’ю France 24. У той же час він підкреслив, що такий формат — лише спосіб, а не гарантія, вирішення кризи.

«Похолодання» у відносинах Трампа і Путіна

Скасування запланованої двогодинної зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним на полях G20 стало ще одним наслідком незаконної атаки російських збройних сил на українські кораблі. Цю причину озвучили як особисто Трамп, так і представники його адміністрації — зустріч скасувала саме американська сторона. Зокрема держсекретар США Майк Помпео заявив, що можливість особистих переговорів Трампа і Путіна в майбутньому залежить від звільнення захоплених Росією українських кораблів та 24-х українців. За словами Помпео, американський президент вирішив, що «правильним буде сказати росіянам: поверніть моряків, поверніть українські кораблі, вони їхні, люди повинні бути повернуті додому, до своїх сімей». Таким чином Трамп «хотів дати чіткий меседж, що США вважають поведінку Кремля неприйнятною», — підкреслив держсекретар США.

На саміті Великої двадцятки в Аргентині Трамп дійсно виявляв куди менше люб’язності щодо російського лідера ніж у ході їхніх попередніх зустрічей. Зокрема, як підмітили журналісти, лідери Росії та США не потиснули руки один одному під час церемонії фотографування глав делегацій країн G20. Однак коротка неформальна бесіда між Трампом і Путіним в Буенос-Айресі все ж відбулася. В ході цієї розмови Трамп, знову порушив тему російської агресії в Україні.

«Перемир’я» у торговельній війні Вашингтона і Пекіна

Однією з найбільш значимих серед запланованих тем саміту G20 стала торгова війна між США і Китаєм — двома найбільшими економіками світу. З початку липня вони ввели взаємні мита на загальну суму понад $100 млрд, нагадує ЗМІ. Щоб знайти компроміс у цьому питанні, лідери двох країн Дональд Трамп і Сі Цзіньпін надзвичайно довго «вечеряли» в Буенос-Айресі — їхня зустріч 1 грудня тривала 2,5 години. За підсумками переговорів Вашингтон і Пекін досягли певного «перемир’я» у взаємному торговому протистоянні. США погодилися відкласти на 90 днів підвищення штрафних мит на китайські товари — з 1 січня 2019 року американські мита повинні були вирости з 10 до 25 відсотків. Однак угода лише тимчасова: якщо сторони не вийдуть на новий торговий договір, після закінчення 90 днів після 1 січня США таки підвищать штрафні мита, що може призвести до відповідних заходів з боку Китаю.

Нова торговельна угода США, Мексики та Канади

Ще одним важливим результатом саміту Великої двадцятки в Аргентині стала нова угода про торгівлю в Північній Америці, яку підписали президент США Дональд Трамп, лідер Мексики Енріке Пенья Ньєто і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Цей документ замінить Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (NAFTA) — вона діяло з 1994 року, однак проти цього договору різко виступив Вашингтон. Трамп називав NAFTA «однією з найгірших торгових угод» іще в ході своєї виборчої кампанії обіцяв розірвати договір.

Тепер же північноамериканські країни підписали новий документ одну з найбільших у світі угод про вільну торгівлю. Договір охоплює держави, де проживає 500 млн осіб і сукупний ВВП яких становить $23 трлн на рік.

«Демократія мінімального компромісу»

У результаті дводенного саміту лідерів Великої двадцятки вдалося підписати спільну декларацію — на відміну від літнього саміту Великої сімки в Канаді, коли Трамп зі скандалом відкликав свій підпис. Утім у світовій пресі підсумкове комюніке аргентинської зустрічі G20 швидко охрестили «декларацією мінімального компромісу» оскільки через розбіжності між світовими лідерами в тексті залишили лише найбільш компромісні формулювання. Так, під тиском США лідери G20 виключили з підсумкової декларації пункт щодо боротьби з протекціонізмом, замінивши його словами про «підтримку принципу багатосторонності» у ділових та торгових відносинах. За словами Ангели Меркель, пройшли ті часи, коли цей принцип отримував автоматичне схвалення серед країн Великої двадцятки. «За нього доводиться боротися», — уточнила канцлер.

У той же час державам вдалося домовитися про необхідність реформувати Світову організацію торгівлі. Крім того, в комюніке йдеться про проблему міграції, хоча в документі вона згадується лише двома реченнями. Зокрема, лідери Великої двадцятки визнали, що потоки біженців є «глобальною проблемою, що має гуманітарні, політичні, суспільні та економічні наслідки». Керівники G20 пообіцяли спільно боротися з причинами міграційної кризи.

Підсумковий документ з клімату, як і в 2017 році в Гамбурзі, підписали лише 19 країн — США відмовилися його підтримати.

Підготовано за матеріалами НВ

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

В світі

ЄСПЛ визнав дорожні збори незаконними

Опубліковано

on

Європейський суд з прав людини постановив, що дорожні збори в Німеччині є незаконними, оскільки вони несправедливі стосовно водіїв з інших країн Європейського Союзу, повідомляє AP.

Рішення суду в Люксембурзі означає, що Німеччині доведеться відмовитися від своєї системи оплати автодоріг або переглянути її.

Позов було подано Австрією, яка скаржилася, що збори до 130 євро на рік є дискримінаційними і тому незаконними згідно із законодавством ЄС. Усі автомобілісти повинні платити збір відповідно до розміру їхнього транспортного засобу й типу двигуна, але німецькі платники податків можуть подати заявку на повернення коштів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Дружину ізраїльського прем’єра судили за корупцію

Опубліковано

on

Дружина чинного ізраїльського прем’єр- міністра Сара Нетаньягу має виплатити штраф у розмірі 55 тисяч шекелів (близько 405 тисяч гривень).

Як зазначає Jerusalem Post, судове рішення прийняте після чотирирічного розгляду. Між слідством і Сарою Нетаньягу укладено угоду про визнання провини. Жінка визнала себе винною в менш тяжкому злочині — умисне використання помилки іншої людини. Спочатку її звинувачували у шахрайстві. Крім того, в рамках укладеної угоди держава залишила за собою право вимагати від Нетаньягу в суді у цивільних справах ще 175 тисяч шекелів (1,3 млн грн).

Прокуратура стверджувала, що з вересня 2010 року по березень 2013 року Сара Нетаньягу діяла в координації з іншим обвинуваченим у справі — заступником генерального директора канцелярії колишнього прем’єр-міністра Езрою Сейдофф. За версією звинувачення, Нетаньягу і Сейдофф брехали, щоб обійти правило: «У разі, коли кухар не працює в офіційній резиденції, дозволяється замовляти готову їжу в міру необхідності». Сейдофф та Сара вказували, що в резиденції прем’єр-міністра немає шеф-кухаря. Таким чином вони сподівалися отримати державне фінансування для замовлень їжі з ресторанів, стверджувала прокуратура. В цілому Нетаньягу і Сейдофф за цей період замовили страв за рахунок бюджету на 399 тисяч шекелів (близько 3 млн грн).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Британія не хоче «жорсткого Brexit»

Опубліковано

on

За повідомленням BBC, у Нижній палаті британського парламенту не підтримали пропозицію Лейбористської партії створити механізм установки контролю для блокування ймовірності виходу країни з ЄС без угоди («жорсткого Brexit»).

Лейбористи пропонували перекласти відповідальність за процес Brexit з уряду на парламент хоча б на певний час, щоб у результаті не допустити сценарій виходу без угоди. Їх підтримали 298 парламентарів, але 309 проголосували проти. В разі підтримки зазначеної пропозиції це дозволило б супротивникам «жорсткого Brexit» подати в парламент законопроект, який запобігав би вихід Британії з ЄС 31 жовтня без угоди.

Коли парламентарі голосували «проти», встали і почали аплодувати після цього, то лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін відповів їм, що вони не будуть «такими щасливими у вересні» (коли Британія покине ЄС. – Ред.).

На цей раз проти виступили представники Північної Ірландії, які раніше голосували й проти пропозицій Терези Мей.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.