Стартап, гроші, суд присяжних: кейс «Theranos», або Шахрайство в «Кремнієвій долині» - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Стартап, гроші, суд присяжних: кейс «Theranos», або Шахрайство в «Кремнієвій долині»

Дата публікації:

Дмитро КАМЕНСЬКИЙ,
доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри правознавства Бердянського державного педагогічного університету

Третього січня цього року Елізабет Холмс, засновницю та голову правління стартапу з «Кремнієвої долини» — біотехнологічної компанії «Theranos», було визнано винною в чотирьох (з одинадцяти інкримінованих) епізодах обвинувачення, а саме в шахрайському заволодінні коштами інвесторів, залучених для розвитку компанії. Якщо конкретно, то суд присяжних визнав пані Холмс винною в змові вчинити шахрайство з використанням засобів зв’язку (а саме шахрайство з використанням засобів банківської системи), спрямоване проти інвесторів у компанію «Theranos» у період між 2010 та 2015 рр.; також у трьох епізодах шахрайського заволодіння коштами інвесторів на загальну суму понад 144 млн дол. у 2014 р. За чотирма пунктами обвинувачення (в обмані пацієнтів у частині надання фіктивних лабораторних послуг) Елізабет Холмс було виправдано, а ще за трьома пунктами присяжні не змогли винести вердикт, що дозволяє в майбутньому розглянути їх новим складом суду. Загалом же федеральна прокуратура звинувачувала пані Холмс і її колишнього цивільного чоловіка та віце-президента компанії Рамеша Балвані в двох пунктах змови на вчинення шахрайства та дев’яти пунктах безпосереднього заволодіння коштами інвесторів у спосіб обману.

«Theranos» — революційний стартап із шахрайськими підходами до ведення бізнесу

Біотехнологічна компанія «Theranos» була створена в 2003 р. на основі ідеї, яку міс Холмс сформулювала, ще будучи студенткою Стенфордського університету за спеціальністю «хімічна інженерія» (в 2004 р. вона покинула навчання). Холмс прагнула «перевернути» ринок лабораторних послуг з аналізу крові, розробивши технологію, яка, зокрема, могла діагностувати низку захворювань (наприклад, різні види раку, ВІЛ, інші медичні стани) за допомогою всього кількох крапель крові з уколу пальця, назавжди усунувши потребу у великих голках та пробірках з кров’ю.

Читайте також: Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника

Спираючись та активно просуваючи цю бізнес-візію, пані Холмс протягом декількох років залучила понад 740 млн доларів у виді інвестицій, а також підписала дворічний контракт про надання лабораторних послуг із найбільшою мережею аптек у США — компанією «Walgreens». Харизматична керівниця, яка полюбляла чорні водолазки в стилі засновника «Apple» Стіва Джобса (якого вона обожнювала та копіювала) й натхненно говорила про те, що зможе дати людям доступний і повний контроль над інформацією про своє здоров’я, Холмс залучила відомих інвесторів і зібрала таку собі «Dream Team» членів ради директорів, серед яких були екс-глава Пентагона — генерал Джим Метіс, колишні державні секретарі Генрі Кіссінджер та Джордж Шульц, медіа-магнат Руперт Мердок, члени родини Уолтонів (власників найбільшої в США мережі супермаркетів «Walmart»), а також двоє сенаторів. Усі вони мало знали про охорону здоров’я, але були підкорені харизматичною одержимістю Елізабет Холмс щодо майбутнього прориву «Theranos» у сфері лабораторного діагностування. Рада надала компанії імідж успішності та серйозності намірів, а також допомогла регулярно залучати інвестиції, водночас тривалий час приховуючи, бодай несвідомо, шахрайську складову бізнесу «Theranos».

На піку свого розвитку в 2015 р. інвестори оцінювали капіталізацію «Theranos» у понад 9 млрд доларів, що зробило її десятою за розміром серед стартап-компаній, які фінансуються венчурним капіталом. На той час у компанії працювали сотні вчених, інженерів, маркетологів. Пані Холмс володіла половиною компанії з капіталом у близько 4,5 млрд дол. У 2015 р. журнал «Time» включив її в топ-100 найвпливовіших жінок планети.

Читайте також: «Інтелектуальне» шахрайство

Вона неодноразово заявляла публічно, що створений нею портативний аналізатор (пристрій для біохімічного аналізу крові «Edison») може дешево та швидко провести понад 200 тестів щодо медичного стану пацієнта. Натомість проведене в 2015 р. журналістське розслідування авторитетного ділового видання «The Wall Street Journal» та подальший судовий процес над Холмс показали інший бік історії. Насправді компанії вдалося використати свій запатентований пристрій для дослідження крові в межах не більше 12 тестів. До того ж, ці результати були ненадійними, що неодноразово було підтверджено практикуючими лікарями. «Theranos» переважно покладався на пристрої інших компаній (зокрема німецької «Siemens» та американської «General Electric») для більшості аналізів крові, а не використовував власні технології. У своїй лабораторії «Theranos» таємно проводила більшість заявлених аналізів крові на більш складних комерційних пристроях інших компаній. Підсумок: науково-дослідна та економічна складові розвитку «Theranos» були побудовані на системних і відверто оманливих заявах і презентаціях.

Журналістське розслідування «Wall Street Journal» створило ефект доміно для компанії. Так, у січні 2016 р. центри «Medicare» і «Medicaid», підрозділи Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб, повідомили «Theranos», що в листопаді 2015 р. інспекційні перевірки виявили «недостатні методи» в роботі лабораторій, які становили «негайну загрозу здоров’ю та безпеці пацієнтів». Далі, в червні 2016 р. аптечна мережа «Walgreens» припинила своє партнерство з «Theranos», подала в суд на компанію на 140 млн дол. і врешті-решт скасувала передбачені контрактом два роки послуг щодо відбирання та аналізу крові пацієнтів на базі аптек цієї мережі.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У 2018 р. пані Холмс уклала угоду з Комісією з цінних паперів і бірж через звинувачення в шахрайстві: вона сплатила значний штраф, а також її було позбавлено права займати керівні посади в публічних компаніях строком на 10 років. Тоді ж офіс федерального прокурора північного округу штату Каліфорнія пред’явив їй обвинувачення в шахрайстві та в змові з метою вчинення шахрайства. Наприкінці 2018 р. «Theranos» офіційно припинив свою діяльність.

Окрім ошуканих інвесторів та негативного суспільного резонансу, кейсу «Theranos» містить у собі й частку прикрої іронії. Компанія (в особі її харизматичної засновниці) обіцяла докорінно змінити всю індустрію медичних лабораторій, зробивши аналізи крові набагато простішими й дешевшими, аніж традиційні методи. Але насправді назва «Theranos» стала символом обману інвесторів та перекручуванням правди у світі наукових досліджень та інновацій.

Юридичний аналіз кримінальної справи проти Елізабет Холмс

Наразі ключове питання в розглядуваній кримінальній справі полягало в такому: Елізабет Холмс цілеспрямовано та умисно приховувала правдиві дані від інвесторів та бізнес-партнерів чи вона справді вірила в свій проект, однак її ризик виявився необґрунтованим? Правильна відповідь на це запитання щодо ознаки mens rea (вини) ускладнювалася ще й тим, що Холмс, на відміну від інших білокомірцевих шахраїв із Уолл стріт чи «Кремнієвої долини», не виводила й не витрачала залучені від інвесторів кошти на власні потреби. Обвинувачення наполягало на версії про те, що вона із самого початку щиро вірила в свій проект, у його науковий та комерційний успіх. Водночас після того, як виявлені всередині компанії факти почали демонструвати всі недоліки та прорахунки в діяльності стартапу, обвинувачена свідомо вдалася до систематичних обманів, замовчувань і навіть викривлень публічної інформації перед інвесторами, радою директорів, контрагентами, контролюючими органами, не говорячи вже про підлеглих працівників, яких вона відверто залякувала та шантажувала. Останні, врешті-решт, і стали викривачами цієї масштабної шахрайської схеми, звернувшись до видання «Wall Street Journal».

Читайте також: Кримінальна відповідальність за шахрайство настає у разі, коли особа усвідомлює, що не має будь-якого дійсного чи уявного права на майно, яким заволодіває

В обвинувальному акті (з повним текстом якого можна ознайомитися тут: URL: https://www.justice.gov/usao-ndca/page/file/1135066/download) зазначено, що обвинувачені систематично використовували комбінацію прямих комунікацій, маркетингових матеріалів, заяв у ЗМІ, фінансових звітів, моделей та іншої інформації для обману потенційних інвесторів. Зокрема, вони активно наголошували на тому, що «Theranos» розробив революційний і запатентований аналізатор, який, нібито, міг виконати повний спектр клінічних тестів, використовуючи невеликі зразки крові. Обвинувачені також стверджували, що аналізатор може давати результати, які будуть більш точними та надійними, аніж результати, отримані звичайними методами, і все це буде швидше, аніж раніше. Також федеральні прокурори наполягали, що Холмс і Балвані знали про те, що багато їхніх повідомлень про роботу аналізатора були неправдивими. Наприклад, стверджувалося, що Холмс і Балвані знали, що аналізатор мав проблеми з точністю і надійністю, виконував обмежену кількість тестів, був повільнішим, аніж деякі конкуруючі пристрої, і в багатьох аспектах не міг об’єктивно конкурувати з іншими використовуваними на ринку розробками.

Відповідно до §1343 федерального кримінального закону (умовна назва розділу 18 Зібрання законів США), в порушенні якого Елізабет Холмс було визнано винною, будьяка особа, яка придумала або має намір придумати будь-яку шахрайську схему для обману або для отримання грошей чи майна за допомогою неправдивих або шахрайських притворів, уявлень або обіцянок, передає або спонукає до передачі за допомогою дротового, радіо- чи телевізійного зв’язку в міждержавній комерції або комерції між декількома штатами будьякі написи, знаки, сигнали, зображення чи звуки з метою виконання такої схеми або витвору підлягає штрафу в розмірі 250 тис. дол. або ув’язненню на строк не більше 20 років, або обидвом покаранням (причому окремо за кожен епізод протиправної поведінки, адже ознака повторності в її вітчизняному розумінні американському кримінальному закону невідома).

Зазначена заборона є загальним та одним із найбільш часто інкримінованих на практиці складів федеральних економічних злочинів. Причиною цьому передусім є свідомо створене Конгресом «гумове» (широке) формулювання протиправної поведінки, яка традиційно поширювально інтерпретуються федеральною прокурорською та судовою практикою, дозволяючи охоплювати будь-які шахрайські схеми на федеральному та міжнародному рівнях, поєднані з використанням будь-яких засобів комунікації. Обман інвесторів є поширеним на практиці видом протиправної білокомірцевої діяльності, що підпадає під дію цієї норми, оскільки залучення, перерахування та використання фінансових коштів відбувається саме через банківські операції з використанням банківських рахунків.

Читайте також: Україна протидіятиме шахрайству спільно з ЄС

Обсяг пред’явленого обвинувачення включав два пункти змови з метою шахрайства, що порушує §1349 федерального КК (змова на вчинення злочину в Сполучених Штатах Америки визнається самостійним злочином) і дев’ять пунктів обвинувачення в шахрайстві в порушення §1343 КК США. Якщо конкретніше, то відповідно до висунутих федеральною прокуратурою обвинувачень, які згодом отримали офіційне підтвердження в суді, Холмс та Балвані у період з 2013 по 2015 рр. через підконтрольну їм компанію «Theranos» створили та реалізували обманну схему, спрямовану проти інвесторів компанії та інших осіб. Серед обставин, які підтверджують реалізацію завідомо шахрайської схеми, були наведені такі:

1) обвинувачені повідомили інвесторам «Theranos» про те, що створений компанією пристрій — лабораторний аналізатор, спроможний швидко здійснювати повний цикл клінічних випробувань на підставі зібраних у пацієнта незначних обсягів крові (буквально однієї краплі), і результати цих випробувань є більш точними, порівняно з іншими вже використовуваними пристроями; насправді під час презентацій обвинувачені знали про те, що пристрій мав низку серйозних вад, пов’язаних із точністю та надійністю функціонування; фактично міг здійснювати набагато менше аналізів, аніж було заявлено, працював значно повільніше, порівняно з пристроями інших компаній, а отже, об’єктивно не міг конкурувати з більшими за габаритами конвенційними пристроями, особливо в процесі одночасної роботи зі зразками крові великої кількості пацієнтів;

2) повідомили інвесторам про те, що «Theranos» була фінансово сильною компанією, яка планувала заробити 100 млн дол. в 2014 р., а в 2015 р. доходи повинні були скласти вже 1 млрд дол.; насправді Холмс знала, що компанія була здатна генерувати в цей період всього лише декілька сотень тисяч доларів;

3) обманули чинних та потенційних інвесторів шляхом фіктивних демонстрацій роботи обладнання з метою переконати інвесторів у працездатності лабораторних пристроїв, а фактично їх робота проходила в режимі «нульового протоколу», тобто створювалася всього лише видимість тестування та представлення результатів аналізу крові зацікавленого інвестора; про фіктивність презентації Холмс знала заздалегідь;

4) представила інвесторам інформацію про те, що «Theranos» уклала партнерський контракт з великою аптечною мережею «Walgreens», який передбачав розвиток мережі мобільних пунктів тестування крові «Theranos» у приміщеннях аптек; насправді Холмс та Балвані достеменно знали, що ці бізнес-плани на тому етапі були нездійсненні через серйозні сумніви топ-менеджменту «Walgreens» щодо ефективності та точності роботи машин;

5) повідомили інвесторам про те, що компанія мала стабільний дохід від співпраці з Міністерством оборони США та що технологія «Theranos» активно використовувалася для надання медичної допомоги військовослужбовцям безпосередньо під час бойових операцій; насправді доходи від такої взаємодії були мінімальними, а лабораторні пристрої не використовувалися під час бойових операцій;

6) повідомили інвесторам про те, що компанія надавала лабораторні послуги своїм пацієнтам, використовуючи аналізатори власного виробництва; насправді для надання таких послуг «Theranos» закупив і використовував комерційні лабораторні аналізатори виробництва інших компаній;

7) повідомили інвесторам про те, що технології «Theranos» були вивчені та схвалені декількома відомим фармацевтичними компаніями, зокрема «Pfizer»; натомість представники «Big Pharma» не лише не схвалили розробки компанії, а й висловили обґрунтовані сумніви в їхній практичності;

8) передавали представникам друкованих та електронних ЗМІ завідомо неправдиву інформацію про діяльність компанії та розроблювані нею технології, а потім використовували медіа-ресурси із завідомо недостовірною інформацією в них для залучення нових інвесторів безпосередньо чи через веб-сайт компанії. Були наведені також деякі інші фактичні обставини, які, на думку обвинувачення, вказували на цілеспрямований та системний характер протиправної поведінки Холмс і Балвані.

Унаслідок систематичного одержання неправдивої інформації від Елізабет Холмс та її бізнес-партнера декілька інвесторів, не усвідомлюючи обман, ініціювали переводи грошових коштів на банківський рахунок «Theranos» у вигляді прямих інвестицій. Ці банківські переводи (а всього було інкриміновано п’ять епізодів перерахування коштів унаслідок обману та лише за трьома з них, на загальну суму понад 140 млн дол., присяжні визнали Холмс винною) були здійснені з використанням інструментів федеральної автоматизованої системи грошових переводів «Fedwire» (яка належить й адмініструється Федеральною резервною системою США) та зараховані безпосередньо на бізнес-рахунок «Theranos»; ці банківські перекази були здійснені в електронній формі через клірингові центри «Fedwire» в штатах Нью-Джерсі та Даллас, з одного боку, та банківським рахунком «Theranos» у штаті Каліфорнія. Таким чином, було встановлено такий обов’язковий елемент федеральної заборони на шахрайство з використанням засобів зв’язку, як місце вчинення злочину, а саме — на території декількох штатів.

На підставі визнання Елізабет Холмс винуватою за чотирма описаними вище пунктами обвинувачення, їй може загрожувати до 20 років позбавлення волі. Хоча це малоймовірно, враховуючи певні особисті обставини (зокрема те, що обвинувачена народила дитину влітку 2021 р., а також з огляду на її заяви під час судового процесу про застосування до неї психічного та сексуального насильства з боку другого обвинуваченого), а також традиційно лояльне ставлення американських судів до «білокомірцевих» засуджених. На практиці більшість сумнівних із точки зору законності бізнес-практик у «Кремнієвій долині» не стають предметом кримінального розслідування саме через складність встановлення ознаки шахрайського обману.

Мораль історії «Theranos»

«Fake it till you make it» або «приховуй істину, поки не створиш» — таким є неофіційне бізнес-гасло в «Кремнієвій долині». У сучасному дедалі більш технологічному, діджиталізованому світі, де поганим вважається той стартапер, який не прагне перевершити запаморочливі успіхи «Google», «Apple», «Tesla» чи «Facebook», культура чистого наукового експерименту, відвертості з колегами та підлеглими, прозорості комунікації з регуляторними органами й інвесторами подекуди зникає, даючи дорогу приховуванням, маніпуляціям, тактикам «зрізання кутів» чи відвертому обману. Насправді різноманітні прояви шахрайської поведінки в бізнесі якісно присутні абсолютно в будь-якій економічній моделі світу — ані американська, ані вітчизняна тут не стануть винятками. Головна відмінність полягає насамперед у кількісній ознаці — у співвідношенні проявів законних і протиправних (обманних) бізнес-практик. Сучасна американська модель ринкових відносин базується, поміж іншого, на елементах високої конкуренції та повній прийнятності ділового ризику; водночас вона демонструє нульову толерантність до обману чи зловживання довірою. Свобода преси, а також стабільно активна й жорстка позиція федеральної прокуратури як інституції «закону і порядку» є серед вагомих чинників у боротьбі за чесний бізнес. Кримінальна справа проти Елізабет Холмс, колись впливової бізнес-леді та візіонера з «Кремнієвої долини», стала останнім резонансним підтвердженням філософської тези: в короткостроковій перспективі обман та маніпулювання можуть принести певні дивіденди й навіть мільярдні суми; натомість у довгостроковій моделі розвитку бізнесу спрацьовує аксіома «чесним бути вигідніше». Варто сподіватися, що вітчизняний бізнес на четвертому десятилітті свого розвитку нарешті починає усвідомлювати та дотримуватись цього правила.

А тим часом пересічним американцям, тобто чесним платникам податків, можна порадити: 1) прочитати книгу Джона Керрейру, автора журналістського розслідування махінацій «Theranos», під назвою назвою «Погана кров» («Bad Blood»); 2) очікувати на художній фільм про Елізабет Холмс та її «Theranos» за участю зірки Голлівуд Дженніфер Лоуренс, зйомки якого незабаром розпочнуться; 3) нарешті можна за 39.99 дол. придбати на згадку лабораторний аналізатор крові «Edison», а точніше — його іграшкову версію, на сайті з красномовною назвою «Іграшки мертвих стартапів».

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Німеччина подала позов проти Італії

Опубліковано

on

От

Позов подано до Міжнародного суду ООН у зв’язку з тим, що Італія продовжує дозволяти постраждалим від воєнних злочинів нацистів вимагати компенсацій від Німеччини, всупереч попередньому рішенню суду.

Читайте також: Визначено особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом

Про це повідомляє Reuters. Німеччина скаржиться, що Італія продовжує дозволяти такі позови до національних судів, хоча ще в 2012 році Міжнародний суд ООН постановив, що це порушує право Берліна на імунітет за міжнародним правом. Відтоді в Італії подали ще 25 позовів з вимогою компенсацій, і в багатьох випадках італійські суди постановили, що ФРН має їх платити. У двох випадках для виконання рішення італійські суди намагаються заарештувати в Римі майно, яке перебуває в державній власності Німеччини.

У Берліні пояснили, що подали позов саме зараз через те, що до 25 травня італійський суд може прийняти рішення про продаж цих будівель. А в деяких знаходяться освітні та культурні установи Німеччини. Влада ФРН просить суд в якості тимчасового заходу наказати, щоб Італія не продавала будівлі до фінального рішення за позовом.

Додамо, що суперечка між країнами про компенсації за збитки, завдані в роки Другої світової війни, почалася в 2008 році, коли найвищий суд Італії зобов’язав Німеччину сплатити близько мільйона євро родинам дев’ятьох людей, яких нацисти вбили в Тоскані у 1944 році. За цими позовами надійшли ще й інші. Німеччина наполягала, що вже сплатила масштабні компенсації за низкою угод про репарації з постраждалими країнами.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

У ЄС взялися за реформу Шенгенської зони

Опубліковано

on

От

Реформа Шенгенської зони має посилити її політичне управління на зразок того, як у єврозоні керують економічною політикою.

У Франції заявили, що країни Європейського Союзу домовилися контролювати Шенгенську зону через регулярні зустрічі на рівні міністрів, посилюючи політичне управління цією зоною на кшталт того, як збори єврозони керують економічною політикою. На останній зустрічі міністри юстиції та внутрішніх справ Євросоюзу погодилися з іншою пропозицією Франції, яка полягає в поетапному підході до реформування правил ЄС щодо надання притулку, яке давно зупинилося через розбіжності між країнами-членами, пише Reuters.

Читайте також: ЄС готує реформу Шенгену

Виступаючи напередодні перед міністрами, президент Франції Еммануель Макрон сказав, що інституція, яку він назвав «Шенгенською радою», оцінюватиме, як працює ця зона, а також ухвалюватиме спільні рішення та сприятиме координації під час кризи. «Ця Рада може стати обличчям сильної Європи, яка піклується про свій захист, якій комфортно контролювати свої кордони і, отже, свою долю», — сказав Макрон.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дарманіні, перше засідання цієї ради відбудеться 3 березня під час наступної зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ країн ЄС.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Британія планує покінчити із «золотими візами»

Опубліковано

on

От

Лондон готується скасувати режим так званих «золотих віз», оскільки дії Росії щодо України відновили заклики боротися з «брудними грошима», які потрапляють у Велику Британію.

Про це повідомляє Financial Times. Інвесторська віза 1-го рівня в минулому приваблювала багатих російських та інших міжнародних інвесторів, які переселилися у Велику Британію за цією схемою. Візова політика стала переглядатися після того, як відносини Британії з Росією погіршилися після отруєння колишнього російського агента Сергія Скрипаля в Солсбері в 2018 році. А ще до цього, у 2015 році були посилені правила отримання інвесторської візи, згідно з якою люди повинні показати, що мають принаймні 2 мільйони фунтів стерлінгів для інвестування у Велику Британію, й було введено перевірку того, як заявники отримали свої гроші. З 2019 року заявники також повинні мати підтвердження банківського рахунку у Великій Британії.

Читайте також: Український безвіз для британців діятиме ще рік

Співрозмовники видання в оточенні міністра внутрішніх справ Пріті Патель заявили, що вона прагне скасувати весь режим через побоювання, що система може бути використана тими, хто відмиває незаконні кошти. Урядові чиновники підтвердили, що розробляються плани скасування віз протягом кількох тижнів.

Як вказується, у 2020 році парламентський комітет з розвідки та безпеки попередив, що «використання візової схеми інвесторів у Великій Британії» було привабливим для багатьох росіян. За 12 місяців до вересня 2021 року уряд видав 798 інвесторських віз, 82 з яких були видані росіянам. За цей же період громадянам Китаю було видано 210 віз. Раніше, у 2018 році, колишній міністр внутрішніх справ Ембер Радд попросила чиновників переглянути підстави, на яких понад 700 багатим росіянам було дозволено оселитися у Великій Британії за цією схемою. Після кількох років затримки уряд зобов’язався опублікувати свої висновки з цього приводу до квітня.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.