Адвокатські баталії за мандати, або «Квазідемократура» від керівництва НААУ | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Адвокатські баталії за мандати, або «Квазідемократура» від керівництва НААУ

Опубліковано

on

У четвер, 24 січня, в Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті в Києві пройшли збори адвокатів Солом’янського району столиці, на яких мали бути обрані делегати на загальноміську конференцію адвокатів.

Та вже традиційно без скандалу не обійшлося. Як розповів член Ради адвокатів міста Києва Ігор Іванов, організатори зборів, призначені керівництвом Національної асоціації адвокатів України, створили штучні перешкоди для участі адвокатів у зборах шляхом витребування під час реєстрації витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) (з підписом адвоката П. Рябенка та печаткою), що не передбачено регламентом проведення зборів, затвердженим рішенням РАУ № 201. Тим адвокатам, які не надали цей витяг, або надали інший витяг з ЄРАУ, який мали при собі, а їх була переважна більшість, не видали мандатів учасників зборів, які, до речі, взагалі не передбачені вищезазначеним регламентом.

Таким чином, призначені НААУ організатори зборів створили ситуацію, аби голоси цієї більшості не були враховані під час голосування з питань порядку денного зборів. Натомість було зафіксовано, що ці організатори під час реєстрації «своїх», тобто контрольованих керівництвом НААУ адвокатів, привезли й надали кожному з них заздалегідь підготовлені витяги з ЄРАУ. На переконання І. Іванова, так було створено підґрунтя для недопуску адвокатів до участі у зборах.

Якщо загалом про те, що відбувалося в залі, то при відкритті зборів відповідальна за це особа (Євген Якима) повідомив адвокатам неправдиві відомості щодо того, що для участі в них зареєструвалося лише 22—23 адвокати (ті яким організаторами було заздалегідь виготовлено і вручено витяги з ЄРАУ), хоч насправді всього зареєструвалося й перебувало в залі проведення зборів 50 адвокатів. Та інших адвокатів-учасників «організатори» зборів не помічали.

Далі 27 голосами «за» головою зборів було обрано Ігоря Іванов, секретарем – Ларису Меркулову. Після обговорення збори обрали 9 плюс 2 запасних делегатів на конференцію адвокатів м. Києва. У свою чергу 22 адвокати, які були «ощасливлені» витягами з ЄРАУ, провели паралельне зібрання, на якому за 3—5 хвилин начебто обрано також 9 делегатів конференції адвокатів м. Києва.

Як зазначив Ігор Іванов, такі дії «організаторів» зборів є деструктивними та такими, що порушують право адвокатів на участь у роботі органів адвокатського самоврядування. «В мене особисто є всі підстави вважати, що керівництво НААУ/РАУ та наближені до них особи заздалегідь підготували такий сценарій з метою формування на конференцію адвокатів м. Києва, а потім і на з’їзд, зручної, підконтрольної делегації адвокатів. Очевидно, що вищезазначені порушення потягнуть за собою визнання незаконними рішень конференції адвокатів м. Києва, яка має обрати делегатів на з’їзд адвокатів України, а згодом і рішень самого з’їзду», — сказав І. Іванов.

Схожа ситуація зі зборами адвокатів була і в інших районах столиці, зокрема в Оболонському, Деснянському та Шевченківському. В окремих випадках не обійшлося без участі працівників поліції.

В Україні

НБУ занепокоєний рішенням Верховного Суду по «Златобанку»

Опубліковано

on

От

Національний Банк України прокоментував рішення Верховного Суду від 5 лютого, яким визнано неправомірним рішення регулятора про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних суб’єктів.

Окрім скасування рішень, судом зобов’язано Нацбанк надати «Златобанку» строк на проведення дій з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації, хоча механізму відновлення діяльності ліквідованого банку законодавством не передбачено.

НБУ висловило позицію, що натомість законами та іншими правовими актами України передбачено чітку процедуру створення, регулювання діяльності та ліквідації банку, яку регулятором було дотримано.

Нацбанк переконаний, що скасування його рішення жодним чином не відновить, а ні платоспроможність «Злотобанка», а ні довіру клієнтів.

Також в НБУ важають, що судом породжується правова невизначеність, яка нівелює дію законів, а це в свою чергу призводить до порушення прав вкладників і кредиторів, які вже не матимуть змоги отримати свої кошти в ході ліквідаційної процедури банку, як це передбачено законодавством.

Наразі Національний банк очікує повного тексту рішення Великої Палати Верховного Суду.

Читати далі

В Україні

Закон про перейменування УПЦ МП оскаржили в КСУ

Опубліковано

on

Сорок дев’ять депутатів Верховної Ради оскаржили в Конституційному Суді закон, який зобов’язує УПЦ Московського патріархату вказати у своїй назві приналежність до Росії.

 

Про це йдеться на сайті КСУ. На думку заявників, закон суперечить цілій низці статей Конституції, в тому числі статті 35 про свободу віросповідання. Крім того, в клопотанні йдеться про порушення регламенту під час прийняття цього закону і внесення в текст закону поправок, яких не виносили на голосування. Депутати, більшість з яких представляють Опозиційний блок, просять відкрити конституційне провадження і надати йому пріоритет.

Нагадаємо, 20 грудня Рада прийняла закон № 5309, згідно з яким релігійна організація, керівний центр якої розташовано на території держави-агресора, зобов’язана вказати це в своїй назві.

У прийнятому Радою та підписаному днями Президентом законі також ідеться, що входження релігійної організації до складу іншої організації визначається їхніми статутами. У статуті УПЦ МП сказано, що вона поєднана з помісними православними церквами РПЦ і в своєму управлінні керується постановами собору РПЦ від 1990 року, коли замість українського екзархату РПЦ було створено УПЦ МП.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Вибоїни на дорогах — Верховний Cуд став на сторону водіїв

Опубліковано

on

Як передає Autonews.ua, власник Renault Lodgy домігся від Переяслав-Хмельницької міськради виплати 38,4 тисячі гривень за пошкоджений автомобіль.

Чоловікові вдалося переконати Верховний Cуд у тому, що через вибоїни на автодорозі в його машині розбився диск, пошкоджені ходова та рульова тяга. За словами експертів, автомобілісти можуть боротися з поганим станом доріг шляхом збільшення кількості позовів і виграних справ по компенсації матеріального збитку.

«На автодорогах, віднесених до категорії міжнародних шляхів або шляхів міжобласного сполучення, глибина вибоїн не повинна перевищувати чотирьох сантиметрів, – пояснює адвокат Марина Сидоренко. — Відразу після ДТП потрібно викликати дорожню поліцію та співробітників комунальної служби, провести відео- і фотофіксацію. Потім за наявності довідки з поліції, позову, копії адмінпротоколу та акту, які були складені комунальними службами, висновку про вартість ремонту й акту огляду транспортного засобу, копії про оплату ремонту та висновку експертів можна звертатися до суду. Правда, вину дорожніх служб довести непросто, але цілком реально», — переконана М. Сидоренко.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.