Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Адвокатура: ситуація, якою вона є… Нотатки до візиту в Україну Міжнародної комісії юристів

Опубліковано

on

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва,
заслужений юриcт України

У соціальних мережах нещодавно промайнула інформація про візит в Україну представників Міжнародної комісії юристів — для моніторингу ситуації в українській адвокатурі. І це — цікава новина.

 

Слід зазначити, що моніторингова місія Міжнародної комісії юристів (далі — МКЮ) до цього перебувала в нашій країні протягом 2013—2014 рр. — після проведення установчого з’їзду адвокатів України 2012 року, паралельного установчого з’їзду та повторного установчого з’їзду в лютому 2013-го. Відзначу, що наслідками цих повторно-паралельних заходів стали рішення про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю за ініціативою голови Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Л. П. Ізовітової ряду наших колег, які брали участь у вказаних з’їздах, і позбавлення права на професію відбулося саме з цих підстав. Рішення щодо цих адвокатів були прийняті кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури Закарпатської, Київської та Харківської областей.

Комісія тоді ретельно вивчила ситуацію та в своєму звіті «Конфлікт в українській адвокатурі» зазначила, що міжнародним стандартам професії не відповідають методи керівництва НААУ, коли дисциплінарні санкції застосовуються для боротьби з опозиційними адвокатами в питаннях становлення системи адвокатського самоврядування. На переконання представників МКЮ, такі методи підривать демократичні засади інституту адвокатури та негативно впливають на її авторитет.

Отже, висновки комісії були озвучені й опубліковані. Що відбулося далі в українській адвокатурі? Реакція керівництва НААУ на ці висновки була вельми цікавою: репресії посилилися, почалися відверті маніпуляції. Про людське око зарубіжних партнерів очільники асоціації декларували підтримку демократичних принципів, а в дійсності посилювали тиск на адвокатів. Замість того, аби працювати для адвокатів, захисту їх інтересів, керівництво Національної асоціації адвокатів спрямувало свою діяльність проти членів власної організації. Перший конфлікт відбувся тоді, коли пересічні адвокати «мали наглість» поцікавитися в керівниц тва НААУ, куди діваються і на що йдуть адвокатські внески? Далі в членів асоціації виникло питання щодо функціонування Єдиного реєстру адвокатів, «затемнення» інформації про адвокатів у даному реєстрі (рішенням судів такі «затемнення» були визнані протиправними, такими, що перешкоджають здійсненню адвокатської діяльності). Потім постало питання щодо недопуску делегатів на з’їзди — на останньому з них до зали зібрання фізично не допустили навіть кандидатів на посаду голови НААУ. Системою також стало складання спеціальних списків для участі в регіональних конференціях, більшість адвокатів не допускається до їх роботи, бо думка адвокатської спільноти керівництво асоціації не цікавила ніколи, а будь-який опір такій ситуації має наслідком позбавлення права на професію.

Таким чином, усе дійшло до того, що адвокати сьогодні вимушені захищатися не від зовнішнього тиску, а від власної організації. Будь-які заклики до конструктивного діалогу з керівництвом НААУ або ігноруються, або завершуються, знову ж таки, дисциплінарними провадженнями щодо адвокатів за критику «недоторканних».

Кількість судових процесів за позовами адвокатів до Національної асоціації адвокатів України нині сягає сотень. При тому судові рішення на користь адвокатів керівництво НААУ відмовляється виконувати.

Нагадаю, наприкінці 2017 року представники Ради Європи провели оцінку ситуації в українській адвокатурі та потреб адвокатського самоврядування. Висновки були презентовані перед адвокатською спільнотою. Як було зазначено, ситуація підлягає негайному законодавчому врегулюванню з належним унормуванням питань компетенції органів адвокатського самоврядування, налагодженням роботи Єдиного реєстру адвокатів, проведенням відкритих виборів керівництва асоціації, запровадження прозорості в питаннях допуску до професії, пропорційності — в питаннях дисциплінарної відповідальності тощо. Результатом презентації цього звіту стали публічні образи з боку керівництва НААУ на адресу представників Ради Європи.

Як реакція на ці зауваження і загалом на ситуацію в адвокатурі у вересні 2018-го Президентом України до парламенту був внесений законопроект № 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який підвищує гарантії адвокатської діяльністі, розширює процесуальні права адвокатів, посилює незалежність регіональних органів адвокатського самоврядування, запроваджує демократичну процедуру виборів та безпосередню участь у них кожного адвоката. Зазначене, звісно, не подобається керівнцтву НААУ, в зв’язку з чим і була розпочата інформаційна кампанія по дискредитації законопроекту та перешкоджання в його прийнятті. При цьому аргументи
проти законопроекту висувалися надзвичайно дивні, наприклад, верхівку Національної асоціації адвокатів України обурило те, що адвокати повинні проявляти повагу до суду як правовго інституту, або втручанням в адвокатську діяльність «лідери» НААУ розцінили обов’язок адвоката з’являтися в судові засідання та заборону заявляти необгрунтовані відводи суду.

А право кожного адвоката брати участь у виборах органів самоврядування один із керівників асоціації публічно назвав «базаром», а адвокатів — «бездумним натовпом». Інший керівник НААУ проголосив, що запровадження проектом права адво ката на оскарження дисциплінарного стягнення підриватиме основи адвокатури.

Основною тезою керівництва Національної асоціації адвокатів Украї ни стали заяви, що законопроект розроблявся робочою групою без участі представників НААУ, хоча це чистої води неправда. Три роки робоча група працювала над цим законопроектом і до її складу увішло все керівництво асоціації персонально, проте засідання регулярно відвідував лише заступник голови НААУ В. Гвоздій, натомість голова асоціації Л. Ізовітова була лише двічі, секретар НААУ П. Гречківський — тричі, голова ВКДКА А. Дроздов — двічі, на інші засідання керівництвом були делеговані їхні представники, які заявляли про відсутність власної думки та про необхідність «порадитися».

Протягом 2017 року даний законопроект мав бути обговорений у регіонах й організацію таких нарад взяло на себе керівництво Національної асоціації адвокатів України. Однак, як з’ясувалося пізніше, такі обговорення не проходили взагалі.

Таким чином, дії керівництва асоціації виявилися деструктивними щодо президентського законопроекту. Разом із тим вони показали нездатність НААУ запропонувати власний варіант документа. Чи не тому за 5 минулих років до парламенту не надійшло жодного законопроекту від НААУ щодо посилення процесуальних гарантій адвокатської діяльності.

У свою чергу уряд вніс та сприяв у прийнятті парламентом двох законопроектів, які дозволили адвокатам брати участь у слідчих/процесуальних діях на будь-якій стадії (обшук). Слід зазначити, що в багатьох європейських країнах такої преференції адвокати не мають.

Наостанок про наслідки візиту Міжнародної комісії юристів до Києва. В оприлюдненому МКЮ прес-релізі за результатами поїздки комісія висловила занепокоєння неспроможністю Національної асоціації адвокатів України забезпечити антикорупційну складову в своїй діяльності. У цьому зв’язку виникає цілком закономірне питання: чи може в такому випадку керівництво асоціації бути зацікавленим у прийнятті нового закону, який дійсно усуне корупційну складову в адвокатурі? Питання риторичне…

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Посилені штрафи для євробляхарів – з 22 серпня

Опубліковано

on

Державна фіскальна служба України нагадала, що водії «на литовських номерах» ще мають змогу переоформити авто без посилених санкцій.

Верховною Радою України Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 16 травня 2019 р. № 2725-VIII відтерміновано набрання чинності нормами ПКУ та Митного кодексу щодо посилення адмінвідповідальності за порушення щодо переміщення транспорту в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.

Суворі санкції діятимуть з 22 серпня 2019 р.

У ДФС вказали, що у разі перевищення строку доставки авто від 20 до 30 діб штраф складатиме 85 000 грн, а перевищення 30 діб чи у випадку розкомплектування транспорту – 170 000 грн, або конфіскація авто.

Такі ж санкції передбачені і при перевищенні строків тимчасового ввезення авто.

Діючі санкції значно «поблажливіші», зокрема перевищення строку тимчасового ввезення/вивезення товарів більше ніж на 10 діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Посилені ж санкції передбачені Законом «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 8 листопада 2018 р. № 2612-VIII.

Читати далі

В Україні

На дорогах України побільшало радарів TruCam

Опубліковано

on

Із 13 травня кількість радарів TruCam, які фіксують швидкість на українських дорогах, зросла до 100.

Про це заявив заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, повідомляє сайт МВС. «До тих 75, що вже працювали, додалио ще 25 — на ділянках з підвищеною аварійністю, причиною якої є переважно саме перевищення дозволеної швидкості», — підкреслив він.

Як зазначається, в місцях вимірювання швидкості стоятимуть попереджувальні знаки та службові автомобілі з увімкненими проблисковими маячками. «Все максимально відкрито і з максимальним попередженням, адже наша мета — не притягнути до відповідальності якомога більше, а попередити правопорушення, знизити швидкість. Залишається лише одне — пильнувати за знаками й не порушувати. І пам’ятати, що швидкість убиває», — заявив О. Білошицький.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Мін’юст стягнув майже два млрд гривень аліментів

Опубліковано

on

Від початку року державні виконавці стягнули 1,8 млрд грн аліментів, що на 598 млн грн більше ніж за аналогічний період 2018 року.

Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко. «Загалом маємо динаміку збільшення стягнень аліментів майже в половину, порівняно з аналогічним періодом 2018 року, тому можна з упевненістю сказати, що закони працюють», — цитує заступник міністра прес­служба Мін’юсту.

За словами чиновниці, усього державні виконавці захистили економічні права понад 356 тисяч українських дітей з початку цього року. З них понад 50 тисяч у Дніпропетровській області, більш як 24 — у Донецькій, майже 23 — у Запорізькій та Київській областях.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.